InoPressa. У Москви й Вашингтона краще виходить бути ворогами

10.10.2016 15:00

InoPressa. У Москви й Вашингтона краще виходить бути ворогами

Коли з Кремля лунають слова "ядерна зброя", "Куба", "В'єтнам", "ракети", Захід здригається, згадуючи про холодну війну. Розвідка США офіційно звинуватила Росію у зламі комп'ютерів DNC і втручанні в президентські перегони в США. Путін "зухвало зневажає норми міжнародного права" в Сирії і "вимкнув рубильник" в питанні утилізації плутонію.

Коли з Кремля лунають слова "ядерна зброя", "Куба", "В'єтнам", "ракети", Захід здригається, згадуючи про холодну війну. Розвідка США офіційно звинуватила Росію у зламі комп'ютерів DNC і втручанні в президентські перегони в США. Путін "зухвало зневажає норми міжнародного права" в Сирії і "вимкнув рубильник" в питанні утилізації плутонію. Відчувши слабкість американців, він шукає конфронтації по всіх фронтах, і це буде великим викликом для пані Клінтон, пишуть ЗМІ.

У п'ятницю розвідка США офіційно звинуватила Росію у зламі комп'ютерів Національного комітету Демократичної партії (DNC) і втручанні в хід президентських перегонів. Це нове погіршення американсько-російських відносин стане великим викликом для Хілларі Клінтон, якщо вона вступить на посаду президента США, пише в The Guardian Девід Клайон, екс-редактор телекомпанії "Аль-Джазіра Америка".

Зовнішня політика пані Клінтон здебільшого збігається з політикою Обами, але в Сирії вона буде більш войовничою, вважає автор. "Такий підхід неминуче зіткнеться з опором Росії, яка сильно "вклалася" в збереження режиму Асада. Вступивши на посаду, пані Клінтон опиниться віч-на-віч з Росією, вже налаштованою вороже, і, цілком ймовірно, ситуація ще сильніше погіршиться", - прогнозує Клайон.

При цьому кібервійна між США і Росією може перетворитися на буденне явище, вважає він: "В обох країнах більш ніж достатньо офіційних осіб, чиї потенційно компрометувальні секрети тільки й чекають на викриття".

Минулого тижня "російське керівництво сказало чотири слова, які змусили здригнутися політиків і громадян на Заході, і ці слова - "ядерна зброя", "Куба", "В'єтнам" і "ракети". Повіяло холодною війною", - пише оглядач Süddeutsche Zeitung Юліан Ганс, маючи на увазі вихід Росії з договору про знищення збройового плутонію, озвучені в п'ятницю плани російського Міноборони про відновлення військових баз на Кубі й у В'єтнамі, а також перекидання ракетних комплексів "Іскандер" у Калінінградську область.

Через жорстокі бомбардування Алеппо держсекретар США Джон Керрі оголосив про припинення переговорів щодо Сирії з Росією. А в Берліні йде дискусія про нові санкції проти Москви.

"За чотири тижні до президентських виборів у США Москва шукає конфронтації зі США по всіх фронтах, - пише журналіст. - Хакери викладають внутрішнє листування американської Демократичної партії, а російське посольство у Вашингтоні публікує у Twitter фотографію, на якій російський комплекс С-300 націлюється на прес-секретаря Білого дому".

"Конфлікт у Сирії за той рік, що в ньому бере участь російська авіація, перетворився на опосередковану війну, як за часів холодної війни", - констатує російський військовий експерт Олександр Гольц, наводячи за приклад В'єтнам, Афганістан і Нікарагуа.

"Але в інших сферах ситуацію навряд чи можна порівнювати з холодною війною, - вважає Ганс. - За винятком ядерної зброї, у Росії мало чого залишилося від величі Радянського Союзу".

"Здається, у міжнародного співтовариства немає жодних способів покласти край тривалим воєнним злочинам, які скоюють сирійський режим і його російські союзники, особливо в Алеппо. Але, зухвало порушуючи норми міжнародного права, керівники і рядові офіційні особи обох країн роблять себе уразливими з погляду правосуддя і можуть за це відповісти кількома способами", - пише Джош Рогін у The Washington Post.

Минулого місяця генсек ООН Пан Гі Мун закликав Раду Безпеки ООН винести ситуацію в Сирії на розгляд Міжнародного кримінального суду (ICC). "Однак Росія однозначно наклала б вето на подібний крок", - йдеться в статті.

Російські солдати несуть кримінальну відповідальність не тільки за участь у воєнних злочинах, а й за пособництво сирійському режиму, вважає Шаріф Бассіуні, який очолював розслідування ООН воєнних злочинів у Югославії, Бахрейні та Лівії. "Кримінальна відповідальність застосовується до всіх в ієрархічному ланцюзі, хто знає про вчинення цих злочинів, аж до Путіна", - заявив Бассіуні.

"Згідно з Женевською конвенцією, будь-яка держава може встановити те, що називається універсальною юрисдикцією, і притягти до відповідальності за воєнні злочини сирійське і російське керівництво", - пояснює автор статті.

Крім того, можливе порушення кримінальних справ у третіх країнах, "громадяни яких стали жертвами сирійських і російських звірств", на думку Стівена Раппа, колишнього посла США з особливих доручень у сфері воєнних злочинів, передає видання.

У Сирії визначається новий світоустрій, проте сирійський конфлікт не відіграє в ході передвиборчих баталій у США будь-якої ролі, нарікає оглядач австрійської Die Presse Крістіан Ультш, вважаючи це "жахливою ознакою деградації" супердержави.

"Щоразу, коли здається, що нижче падати вже неможливо, Трампу вдається ще більше знизити рівень полеміки. Фахівці з порпання в брудній білизні з команди Клінтон допомагають йому в цьому", - пише автор, нагадуючи про відео від 2005 року, що з'явилося днями, в якому Трамп хвалиться, як під настрій залазив під спідницю абсолютно чужим жінкам: "Коли ти зірка, вони це тобі дозволяють".

У нинішні неспокійні часи США як ніколи необхідний лідер-професіонал. "Але, на жаль, світові кризи - від української до сирійської - в цій тривалій жалюгідній битві не відіграють жодної ролі, - пише автор. - На їхнє місце вийшли такі теми, як секс, брехня, відео та недолуга балаканина".

"Президент Путін відчув слабкість американців і зробив ставку на конфронтацію, оскільки припустив, що Обама воліє уникати відкритого зіткнення і не вчинить жорсткого воєнного опору", - йдеться в статті. "Путін хоче скористатися перехідним моментом у США, щоб кинути всі сили на встановлення власних правил і дотримання інтересів свого підзахисного в Дамаску".

На погляд автора, "інтереси Москви і Вашингтона в Сирії перетинаються: обидві держави не зацікавлені в розвалі країни і обидві вважають основним ворогом "ІДІЛ". "З цього міг би вийти стабілізаційний пакт стосовно Сирії, проте більш імовірним залишається сценарій багаторічного продовження війни, в яку втягнуто забагато дійових осіб, і яка загрожує ризиком того, що конфлікт вийде з-під контролю", - прогнозує оглядач.

"Якщо вибори у США виграє Клінтон, небезпечна гра почнеться з початку, адже вона прихильниця більш жорсткого курсу в Сирії. Тому в Кремля є раціональні причини підтримувати Трампа, можливо, за допомогою хакерських атак на сервери Демократичної партії", - пише Ультш.

"Утилізація плутонію" - складне поняття, технічний термін. Варто мені зронити його на коктейльній вечірці, як співрозмовник чекає нагоди відійти поповнити свій келих, - зізнається у Foreign Policy директор програми дотримання режиму непоширення зброї масового знищення в державах Східної Азії Джеффрі Льюїс. "Однак з плутонію роблять бомби", тож "це не нудна тема - те, що росіяни вирішили поки що притримати цей матеріал при собі", йдеться в статті.

"Після холодної війни у ​​Сполучених Штатів і Росії залишилося багато-багато плутонію. Жодна з цих країн більш не виробляє плутонію - принаймні, збройового, - але не турбуйтеся: його більш ніж достатньо, щоб ви не спали ночами", - продовжує Льюїс. У 88 метричних тоннах, наявних у США, досить матеріалу для 22 тис. ядерних снарядів, а російських 128 тонн вистачить на 32 тис. "Чи бажаєте повернутися до ядерної гонки?" - ставить автор риторичне питання.

"Як з'ясувалося, у Вашингтона і Москви краще виходить бути ворогами, ніж друзями. Утилізувати плутоній непросто, і США з Росією нескінченно сварилися про те, як саме знищити цю речовину, - повідомляє Льюїс і коротко викладає перипетії цих суперечок. - Обидві сторони все ще сперечалися, але тут Путін вимкнув рубильник".

"Колись американські і російські науковці вірили, що щось можуть зробити в протистоянні загальній небезпеці, що виходить від ядерної зброї. Нехай навіть вони жартували, що "приречені співпрацювати", але це був лукавий гумор. Ці чоловіки і жінки, яким було доручено створювати зброю, щоб знищувати одне одного, все ще вірили, що ми можемо працювати разом, щоб зробити світ безпечнішим. Зараз ми втратили це відчуття", - підсумовує експерт.

Переклад Inopressa.ru

 

Источник новости: NEWSru.ua

Лента новостей

Оставить комментарий

comments powered by Disqus