Süddeutsche Zeitung. Путін - це кухар, що регулює нагрівання глобальної плити

06.10.2016 19:00

Süddeutsche Zeitung. Путін - це кухар, що регулює нагрівання глобальної плити

Щоб повернути собі статус світової держави, шеф Кремля на свій розсуд то підігріває, то остуджує світові кризи. Без нього тепер нічого не відбувається, проте в перспективі його стратегія не матиме успіху, пише оглядач німецької газети. Дилема Заходу - в тому, що Путін може дозволити собі йти таким шаленим курсом.

Щоб повернути собі статус світової держави, шеф Кремля на свій розсуд то підігріває, то остуджує світові кризи. Без нього тепер нічого не відбувається, проте в перспективі його стратегія не матиме успіху, пише оглядач Süddeutsche Zeitung Франк Нінгуйзен.

Тепер на Близький Схід перекинуто російську протиракетну систему. "Згори бомби, знизу ракети - Росія ґрунтовно підходить до війни в Сирії. Катастрофа в Алеппо стає нестерпною, проте в припиненні вогню парочка Асад-Путін, здається, тепер не зацікавлена. На цьому тлі в гру вступає новий варіант розвитку подій: в той час, як Москва щосили підтримує сирійського диктатора, Вашингтон заграє з ідеєю власної воєнної операції, яка поклала б край свавіллю. Виходить, мав рацію один російський військовий експерт, який казав про можливу ​​реалізацію найпохмурішого сценарію - безпосередню дуель між Росією і США".

Однак не на користь подібного сценарію свідчить той факт, що Росія керується насамперед цинічним розрахунком. Досі до кінця не опрацьована афганська травма, пише Нінгуйзен. Зовнішня політика Москви практично непередбачувана, проте російська влада все ще тверезо оцінює всі ризики: "Володимир Путін розуміє: щоб повернути собі статус глобальної держави, його країні не потрібно вигравати війну - досить буде посилити свій вплив в гарячих точках і брати участь у визначенні правил гри", - констатує видання.

"Югославія, Ірак, Лівія: Путін не забув той час, коли право вето, яким володіє Росія, а також її ядерний потенціал були марною зброєю. Він зробив відповідні висновки. І, подібно до кухаря біля глобальної плити, він крутить на свій розсуд ручки: то виставляючи термостат на мінімум - і тоді криза остигає, то викручуючи ручку у зворотний бік, змушуючи конфлікт кипіти сильніше", - оповідає кореспондент.

Як і в Сирії, в Україні теж багато чого перебуває в руках Росії: ситуація то загострюється, то розряджається. "Тільки не здаючи своїх позицій в українському конфлікті, Москві вдасться запобігти тому, щоб одного дня Україна вступила до НАТО. Це саме стосується і Молдови, де бунтівне Придністров'я досі відчуває серйозний вплив Росії", - зауважує автор.

Дилему Заходу автор статті бачить в тому, що Путін може дозволити собі йти таким шаленим курсом. Усередині країни він спирається на масову підтримку: значна частина населення радіє великодержавному ренесансу, компенсуючи ним наслідки тривалої економічної кризи і зниження рівня життя.

"У перспективі Путіну, найімовірніше, буде непросто демонструвати присутність на зовнішньополітичній арені і свою владу, якщо в Росії буде кульгати промисловість. Москва розуміє це, а також і те, що для економічного одужання їй потрібна Європа. Одного разу Схід і Захід знову підуть на зближення. Але так довго в осередках конфлікту чекати ніхто не може", - підкреслює Нінгуйзен.

Переклад Inopressa.ru

 

Источник новости: NEWSru.ua

Лента новостей

Оставить комментарий

comments powered by Disqus