Tagesanzeiger. Росія, живе кладовище

23.09.2016 18:00

Tagesanzeiger. Росія, живе кладовище

У путінській Росії панує культ минулого. І мова при цьому йде не про якусь певну епоху, а про символи сили, пише оглядач швейцарського видання. "Росія намагається силоміць повернути втрачений блиск", зауважив Барак Обама на Генасамблеї ООН. Американський президент мав на увазі анексію Криму, воєнні акції на Донбасі, криваві дії Москви в Сирії.

Червоноармійці, вірність царю: в путінській Росії панує культ минулого. І мова при цьому йде не про якусь певну епоху, а про символи сили, пише Давид Хассе на сайті Tagesanzeiger.

"Президент США Барак Обама практично не приховує свого презирства до Володимира Путіна: "Світ залишив в минулому епоху імперій, проте Росія намагається силоміць повернути втрачений блиск", - заявив він, виступаючи нещодавно на Генасамблеї ООН в Нью-Йорку. Американський президент мав на увазі анексію Криму, військові акції на сході України, а також криваву акцію Москви в Сирії. США звинувачують Москву в бомбардуванні гуманітарний конвой поблизу Алеппо", - йдеться в статті.

"Путін очолює Росію 16-й рік - і весь цей час, поки він сидить в президентському кріслі, лише ненадовго помінявши його на прем'єрське, він робить ставки на блиск славного минулого. Так, у 2000 році за його розпорядженням було повернуто до життя старий радянський гімн - тепер це державний гімн Російської Федерації з новим текстом. За його президентства повним ходом йде реабілітація Йосипа Сталіна, оскільки перемога Радянського Союзу над нацистською Німеччиною стала за Путіна важливою сполучною ланкою для нової російської національної ідентичності. З 2014 року "брехня" про дії радянського керівництва під час Другої світової війни - карна справа. Кремль узяв під контроль трактування історичних подій", - зазначає автор статті.

Хтось вважає, що Путін хотів би повернути до життя Радянський Союз. Плани Кремля зі створення нового аналога КДБ вписуються в цю картину, констатує видання. "Путін і його оточення зацікавлені не в якійсь певній епосі, а в символах сили. Це своєрідний колаж: тут махає рукою герой-червоноармієць, там перезаховують останки сім'ї останнього царя, і над усім цим витає середньовічний дух Православної церкви. Йдеться про мощі, про пафос перемоги", - констатує Хассе.

Одним з новоявлених героїв для Путіна став філософ Іван Ільїн. Він ненавидів Совєти з їхнім колективізмом, як аристократ утік після революції спочатку до Берліна, потім до Швейцарії. Там він писав про майбутнє Росії - і бачив тільки один шлях: сильне керівництво, диктатуру. Фашизм він зрозумів як шанс. Сьогодні міністр закордонних справ Сергій Лавров цитує тексти Ільїна, та й сам Путін рекомендує його твори своїм чиновникам.

"Білі фашисти, червоні Совєти: все правильно, треба показувати м'язи. Зростання авторитету Ільїна в оточенні Путіна свідчить про те, що демократія в Росії продовжує втрачати в ціні", - пише автор.

"Поки що в Росії проводяться вибори - наприкінці минулого тижня росіяни обирали новий парламент. Явка була низькою: в Москві та Санкт-Петербурзі дві третини виборців залишилися вдома. Все це вказує на апатію", - зауважує журналіст.

Переможцем з виборів поряд з Путіним вийшов "старий гавкаючий ультранаціоналіст" Володимир Жириновський, який нещодавно запропонував "спалити" Париж, а Німеччину "розбомбити, зрівнявши з землею". Успіх його Ліберально-демократичної партії на виборах не позбавлений курйозності: Жириновський виступав за скасування виборів. Путін відкинув цю пропозицію з удаваним обуренням. "Жириновський є не опозицію, а клоуна-бунтівника, який діє з дозволу Кремля. На його тлі Путін справляє враження розсудливого керівника".

Також Жириновський любить історію. І якщо хтось хоче модернізувати росіян, він сердиться. Кілька років тому він пародіював у промові реформаторів такими словами: "Для нас це, як на кладовищі: мертві письменники, композитори, поети. Пам'ятники, пам'ятники. Молодь потребує живих прикладів". "Це мало би прозвучати як жарт. Але в сарказмі є частина правди", - зауважує оглядач.

Як розгледіти образ сьогоднішньої Росії, прихованої за культом великого минулого? Що це за країна, яка хоче домогтися поваги своєю жахливою ​​силою? У чому її мрії, про що говорять її поети і над чим працюють її молоді підприємці? Цього ніхто не знає. За захопленням власною історією не видно сучасності", - резюмує автор публікації.

Переклад Inopressa.ru

 

Источник новости: NEWSru.ua

Лента новостей

Оставить комментарий

comments powered by Disqus