4 березня. Огляд преси. Труднощі євроінтеграції: який вигляд має Україна в очах Заходу

04.03.2016 12:00

4 березня. Огляд преси. Труднощі євроінтеграції: який вигляд має Україна в очах Заходу

У найближчі 20-25 років Україна не стане ані членом Європейського Союзу, ані членом Північноатлантичного альянсу. Таку заяву зробив президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер під час виступу в Нідерландах. Політики й експерти назвали справжню ціну надання нашій країні безвізового режиму з ЄС.

У найближчі 20-25 років Україна не стане ані членом Європейського Союзу, ані членом Північноатлантичного альянсу.

Таку заяву зробив президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер під час виступу в Нідерландах.

"Україна точно не буде здатною стати членом ЄС наступні 20-25 років, це ж стосується і членства в НАТО", - сказав він.

Варто зазначити, що ця заява прозвучала в контексті референдуму, який буде проведено в Нідерландах у квітні з питання Угоди про асоціацію ЄС-Україна.

За словами Юнкера, деякі виборці в Нідерландах неправильно трактували угоду як перший крок України до членства в ЄС, повідомляється в статті "Президент Єврокомісії: Україна в найближчі 20-25 років не стане членом ЄС і НАТО" в газеті "Факты и комментарии".

Політики й експерти назвали справжню ціну надання нашій країні безвізового режиму з ЄС.

Цього разу приводом до взаємних звинувачень і суперечок стало рішення Єврокомісії розвести питання надання Україні і Грузії безвізового режиму з ЄС, тобто ухвалювати не одним пакетом. Вітчизняний політикум узявся шукати винних. І швидко їх знайшли: парламент, зокрема народний депутат від БПП Вадим Денисенко, який "з голосу" вніс таку правку до закону про електронне декларування доходів, яка не сподобалася в Брюсселі.

"За умови запуску Національного агентства з протидії корупції та виправлення деталей електронного декларування до кінця березня у нас є обґрунтовані перспективи отримати безвізовий режим з ЄС у цьому році", - заявила перший заступник голови комітету Верховної Ради у закордонних справах Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Сам же "обвинувачений" Денисенко стверджує, що справжня причина того, що ЄС взяв паузу в питанні скасування віз для України, - якийсь шантаж: ЄС скасовує нам візи, але одночасно і пом'якшує санкції проти Росії, і Україна на це заплющує очі.

"Європейці бояться хвилі мігрантів з України точно так же, як вони бояться хвилі мігрантів з Близького Сходу. Можна не сумніватися, ми отримаємо безвізовий режим тільки тоді, коли ЄС зрозуміє, що війни з Росією не буде. І саме тоді, разом з частковим зняттям санкцій з Росії, ми отримаємо безвізовий режим", - стверджує Денисенко.

Таку ж гірку правду повідомив вчора і глава української делегації в ПАРЄ Володимир Ар'єв. Він стверджує, що ЄС готує для України неприємний сюрприз.

"На сьогодні є політичне рішення надати безвізовий режим Україні на тлі ослаблення санкцій проти РФ. Підсолодити пігулку. Європа - не добра заможна бабуся з кошиком пиріжків, а цілком прагматична і зарозуміла леді зі своєю метою. Є політика, є інтереси", - каже Ар'єв.

Експерти називають чотири країни, які обстоюють скасування (або хоча б пом'якшення) антиросійських санкцій.

"Європейський бізнес давно втомився від санкцій щодо Росії. Особливо активно цю думку артикулюють представники Італії, Іспанії, Угорщини та Словаччини. Хоч як дивно, але німців це хвилює набагато менше, - перераховує політтехнолог Тарас Березовець. - Безвізовий режим з Україною став по суті розмінною монетою".

Представники ЄС таку нову умова для надання безвізового режиму Україні не коментують. Можливо, заговорять до кінця березня, коли Верховна Рада удосконалить закон про електронне декларування та запуститься НАПКА.

"Схвалимо ці зміни, і тоді Єврокомісії доведеться придумувати інші приводи не затверджувати лібералізацію візового режиму. Адже в Брюсселі вже натякали, що в Європі зараз і без нас важко, щоб ми не зваблювалися", - іронізує народний депутат Ігор Попов. Про це пише Олена Галаджій в статті "Україні скасують візи, Росії - пом'якшать санкції" в газеті "КП в Украине".

У Європейському Союзі у нашої країни є як друзі, так і недруги. Так ось ми послідовно допомагаємо недругам, створюючи хронічні проблеми для друзів, наголошує Олег Рибачук у виданні "Новое время".

Позиція ЄС чітка: політичне рішення про надання Україні безвізового режиму прийнято. Коли Україна виконає всі пункти Плану дій щодо лібералізації, вона отримає цей статус. Прикладом тому є Грузія. Чому заявку Грузії і України щодо безвізового режиму розділили? Тому що в Грузії не виникало таких ганебних ситуацій з прийняттям норм з безвізового пакета, як у нас. В Україні ж проблеми виникли і з антикорупційними ініціативами, і з електронним декларуванням.

Ця суто українська практика, яка існувала ще за Януковича, тепер перетекла і в найбільш проєвропейський парламент в історії країни: погоджуватися прийняти той чи інший законопроект, а потім вносити правки, які роблять його неєвропейським. Це відбувалося не один раз, останній випадок розсердив навіть посла ЄС в Україні Яна Томбінського.

Ми не зуміли запустити роботу Національного агентства із запобігання корупції протягом року, до того ж депутати вихолостили закон про електронне декларування доходів чиновників і закон про прокуратуру.

Час дивитися правді в очі: ніяких проєвропейських еліт у нас немає. Наші еліти використовують європейські цінності лише для того, щоб утриматися при владі. Наприклад, в Молдові шлях до безвізового режиму пройшли без будь-яких скандалів. У них не було звички брати на себе зобов'язання, виносити їх на голосування, а потім правити і вихолощувати. Це українське ноу-хау.

Безвізовий режим у нас, звісно, буде - політичне рішення в ЄС вже прийнято. Проте ставлення Євросоюзу до України і української влади суттєво змінилося.

Якщо раніше там досить мляво реагували на все, що відбувалося в нашій країні (Україна не була таким важливим чинником для ситуації в Європі, надто з точки зору можливих сценаріїв поведінки Кремля, який став загрозою для світової безпеки), то тепер європейці набагато жорсткіше ставляться до місцевої влади. Це означає, що з українським керівництвом стануть працювати як зі шкідливим котом: щоразу, коли він зробить щось не так, його будуть тикати мордою, закривати в погребі і не давати сметани.

Швидше за все, з третього ганебного разу наші депутати таки ухвалять якийсь прийнятний варіант про електронне декларування, а уряд доведе до формального старту Антикорупційне агентство - тобто, з одного боку виконають умови надання безвізового режиму. Але це не означає, що вони тут-таки отримають довгоочікуваний подарунок.

Європейці почекають реального втілення схвалених норм на практиці. Від нас потрібні дії. Це дає суспільству додаткову мотивацію тримати в фокусі всі важливі для країни події. Нам потрібно щодня і рутинно очищати владу від корупціонерів. І Європейський Союз підтримає українців на цьому шляху, підкреслює Олег Рибачук в статті "Чого чекає Європа від України" у виданні "Новое время".

Німецький експерт Андреас Умланд в статті для видання Foreign Policy дав точну відповідь на комплексне питання: як Кремль блокує прагнення України до свободи? На думку автора, втручанням Путіна можна хоча б частково пояснити дивні події лютого - коли уряд не втомлюється повторювати про свою готовність до реформ, але провідні реформатори цей же уряд залишають.

"Стандартне пояснення цієї суперечності, хоч і є частково правильним, не пояснює всієї картини - нібито пострадянська корупційна система держави завдає удару у відповідь, старі норми і структури зберігаються, а влада виявилася не такою готовою до реформ, як здавалося в 2014-му. Але чому ж реформатори Євромайдану виявилися безсилими перед корупційною системою?", - йдеться в статті. На думку Умланда, є три причини цього, і всі вони так чи інакше пов'язані з Кремлем: військова агресія з боку Росії, економічна криза і проведення Росією військових навчань та концентрація військ на кордонах з Україною.

Автор робить висновок тезою про те, що всі ці загрози все ж не повинні звернути Україну зі шляху реформ. "Ні війна, ні економічна криза не є виправданням відсутності політичної волі до реформ, але Захід повинен чітко усвідомлювати вплив Росії. Потрібно продовжувати тиск на Москву, щоб змусити її відмовитися від ведення гібридної війни", - резюмує автор.

В американському виданні The Washington Post написали про те, що корупція, яка багато в чому стала причиною Євромайдану, досі присутня і прекрасно себе почуває.

Але це не єдина проблема. "Парламент, починаючи з 16 лютого, потроху розпадається, а уряд більше переживає за власне виживання, ніж через здійснення обіцяних реформ... Сценарій дострокових виборів цілком реальний, але він не принесе нічого доброго, оскільки українські громадяни вже досить наслухалися порожніх обіцянок", - йдеться в статті.

"Не можна допускати відставки уряду і перевиборів... Разом з тим, за словами заступника генпрокурора Каська, президент Порошенко повинен припинити подвійну гру і сказати "бувайте" друзям у політиці", - резюмується в статті.

У німецькому виданні Deutsche Welle присвятили матеріал першим ста дням роботи Хатії Деканоїдзе на посаді голови Нацполіції. "Від захоплення до відчаю", - саме таку дали характеристику.

"Деканоїдзе вдало продовжує розпочату справу з формування патрульної поліції, яка вже почала роботу в 14 містах України, і успішно впоралася зі створенням груп швидкого реагування територіальної поліції в регіонах... Крім цього, в Нацполіції запрацювала система внутрішньої безпеки, яка дозволяє досить оперативно реагувати на прояви корупції у цій правоохоронній структурі", - йдеться в статті.

Але є й чимало критики. "Главу Нацполіціі нема за що хвалити, оскільки вона лише продовжує по інерції втілювати чужі ініціативи, зокрема створення патрульної поліції, яку почала в Україні ще одна грузинська реформаторка Ека Згуладзе. Все інше, що робить Хатія Деканоїдзе, це лише "перевдягання" міліції в поліцію. Структура ж не змінюється - тільки назва", - пише автор.

Є в поліції проблеми і з прозорістю - це наочно проілюструвала справа поліцейського Олійника. Стаття резюмується словами експерта групи з реформ органів правопорядку "Реанімаційного пакету реформ" Олександра Банчука: "Єдиний союзник нової поліції зараз - це суспільство. Голові Нацполіції треба було звернутися до суспільства, чітко пояснити всі деталі інциденту, самій оприлюднити всі відео з коментарями, а не закриватися ще більше, віддавши все на розсуд прокуратури, до якої взагалі немає жодної довіри". Про це повідомляється в статті "Світ про Україну: рука Путіна, вибори і корупція" у виданні "Тиждень".

 

Источник новости: NEWSru.ua

Лента новостей

Оставить комментарий

comments powered by Disqus