Цивілізаційне розлучення

11.10.2016 19:00

Цивілізаційне розлучення

Проросійські промовки в інформаційному просторі мають привчити суспільство, що така позиція в країні, яка протистоїть російському агресору, - припустима.

Лариса Волошина

Проросійські промовки в інформаційному просторі мають привчити суспільство, що така позиція в країні, яка протистоїть російському агресору, - припустима.

Україна буде намагатися з мінімальними втратами для себе вийти з низки не потрібних українській державі угод в рамках СНД. Про це 10 жовтня заявив директор політичного департаменту Міністерства закордонних справ України Олексій Макеєв. "Наші зусилля зараз спрямовані на те, щоб гідно, але з мінімальними втратами для громадян України вийти з тих угод, які не потрібні, і, можливо, зберегти механізми, які потрібні, наприклад, про пенсійне забезпечення", - сказав він. За словами представника МЗС, чинними залишаться тільки ті угоди, котрі будуть працювати на Україну.

У Верховній Раді України, доки частина депутатів виступає за запровадження віз для громадян РФ, депутати з-поміж екс-членів фракції Партії регіонів розпочали збір підписів під зверненням щодо повного скасування взаємних санкцій з Росією. "Ми як суб'єкти законодавчої ініціативи повідомляємо про створення парламентської групи з відродження економічних відносин з РФ. А також починаємо збір підписів під зверненням до Президента України, щоб він зробив крок назустріч економічному росту України і почав процес взаємного скасування санкцій", - повідомив позафракційний депутат Яків Безбах.

Деякі політики і експерти вмовляють не поспішати з виходом зі "співдружності" суто з меркантильних міркувань. Мовляв, такі дії зашкодять українській економіці та вплинуть на рівень життя українських громадян. А заява пана Безбаха взагалі виносить воєнну агресію, анексію та пограбування захоплених територій за дужки. Ідеї неприпустимості стосунків з країною-агресором протиставляється примарна обіцянка економічного зростання України. Проте все це не більше ніж маніпуляція, оскільки Російська Федерація ще за кілька років до війни робила все можливе, аби погіршити стан економіки України – це і газові війни, і обмеження на імпорт української продукції. Ще з 2008 року РФ поводиться не як партнер щодо України, а як суперник, який робить усе можливе, аби ускладнити життя сусідній країні. Сподіватися, що під час "гарячої" фази війни РФ чомусь почне поводитися приязніше – фантастика, що межує з відвертою дурістю. Або ж з відвертим колабораціонізмом.

Перший президент України Леонід Кравчук розповідав, що на початку 90-х СНД створювався задля того, щоб "розпад Радянського Союзу не переріс у конфронтацію". "Наше завдання було не повалити СРСР, а надати цьому об'єктивному процесу цивілізованого характеру. Щоб під завалами не загинули мільйони людей, щоб не пролилася кров. Що ми і зробили", - пояснював він. За словами Кравчука, СНД – це інструмент "цивілізованого розлучення". Коли анексуються території, гатять з гармат, коли громадян беруть у заручники, а кількість загиблих давно перевалила за 10 тисяч, можна остаточно констатувати, що "цивілізованого розлучення" не вийшло. СНД не відповідає більше тим цілям, заради яких воно створювалася. Тоді що ми обговорюємо?

Офіційно міжнародну організацію СНД, або Співдружність Незалежних Держав, було створено задля того, щоб врегулювати відносини між державами, які раніше входили до складу СРСР. Засновниками цього утворення 8 грудня 1991 року були Росія, Україна, Білорусь. Зараз до складу СНД також входять Азербайджан, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Таджикистан та Узбекистан. У грудні 1993 року до складу СНД приєдналася Грузія. Через кілька днів після початку російської агресії, а саме 12 серпня 2008 року, президент Грузії Міхеїл Саакашвілі заявив про намір вийти зі складу співдружності. А вже 14 серпня грузинський парламент ухвалив одноголосне рішення про вихід Грузії із організації, першу скрипку в якій грає країна-агресор.

Тепер вже не має сенсу розбиратися, чому Україна, яка була засновницею організації у 1991 році, не полишила її у 2008-му, коли один із членів здійснив агресію проти іншого. Ми навіть не будемо розмірковувати, чи мала наша країна залишалася у "співдружності" після того, як проти неї було застосовано економічні та газові російські війни. Залишимося в рамках тих сенсів, які несе в собі участь незалежної України в міжнародній організації, де одна з країн-засновниць поставила під сумнів її незалежність.

Сьогодні РФ веде проти України військову, дипломатичну, економічну та інформаційну війну. Але головне - війну цивілізаційну. "Цивілізованість" означає вміння залишатися в межах суспільної моралі. На відміну від дикунів, які не поважають кордонів ані реальних, ані культурних. Закликаючи до співпраці з РФ, українцям пропонують заплющити очі на по-справжньому цінні речі: право, закон, справедливість, людські життя, непохитність кордонів – все це має бути відкинутим як щось неважливе. І заради чого? Невже ми не опускаємося до рівня дикунів, коли навіть обговорюємо економічні стосунки з країною, яка прямо зараз вбиває наших громадян? Будь-яка пропозиція сьогодні не поспішати з розривом відносин з Росією спрямована насамперед на моральну та етичну складову проблеми. Українців зваблюють перспективами, заради яких їм просто треба забути про таку "дрібничку", як гідність.

Але є і інший сенс у провокаційних заявах "про дружбу". Проросійські промовки в інформаційному просторі мають привчити суспільство, що така позиція в країні, яка протистоїть російському агресору, припустима. Що її можна озвучувати публічно політикам, чиновникам, експертам в ефірах шоу чи з парламентської трибуни. Намагання міряти зв'язки з країною-агресором прибутками та ринковими перевагами є аморальним та неетичним блюзнірством. Перед нами класичне вербування агента, де спокуса і шантаж є частиною ділової пропозиції.

Спочатку відсувається межа припустимого та починається "ділове обговорення" неетичних за змістом речей. А потім народ перетворюється на аморальне збіговисько, яким керують циніки та злодії.

Сьогодні заради "розлучення" зі спільних довоєнних угод з Росією треба виходити. Зв'язки потрібно рвати. Причому передусім зв'язки дикунські. Тобто такі, що сьогодні є поза етичними нормами цивілізованого суспільства. Є кордони, які ми не маємо давати порушувати ворогу. Є такі, які не може переходити навіть друг. А є такі межі, які в жодному разі не дозволяється перетинати собі. А тим більше тим, хто пропонує забути про війну та зробити крок назустріч моральному падінню.

 

Источник новости: NEWSru.ua

Лента новостей

Оставить комментарий

comments powered by Disqus