Опублікований знімок місця падіння космічного модуля Schiaparelli

28.10.2016 10:00

Опублікований знімок місця падіння космічного модуля Schiaparelli

Камері з високою роздільною здатністю High Resolution Imaging Science Experiment (HiRISE), встановленій на борту марсіанського орбітального апарату "Mars Reconnaissance Orbiter" (MRO), вдалося сфотографувати місце падіння космічного модуля Schiaparelli. На оприлюдненому знімку можна побачити кратер на поверхні Марса і яскраві білі плями.

Камері з високою роздільною здатністю High Resolution Imaging Science Experiment (HiRISE), встановленій на борту марсіанського орбітального апарату "Mars Reconnaissance Orbiter" (MRO), вдалося сфотографувати місце падіння космічного модуля Schiaparelli, який зазнав краху при посадці на Марс, повідомляє NASA.

На оприлюдненому знімку, який апарат MRO зняв 25 жовтня, можна побачити кратер на поверхні Марса, утворений модулем Schiaparelli, і яскраві білі плями, які, імовірно, є уламками самого модуля.

На думку фахівців, на схід від падіння модуля видно слід від падіння захисного екрану, а в південному напрямку - парашут космічного апарату і оболонку, до якої він був прикріплений. Розкид частин Schiaparelli при цьому склав близько 1,5 кілометра.

З огляду на це, фахівці припустили, що апарат врізався в поверхню Марса на високій швидкості, понад 100 метрів в секунду, залишивши після себе кратер діаметром в 2,4 метра і глибиною приблизно в 50 сантиметрів.

Днями вчений Хорхе Ваго, що працює в складі російсько-європейського проекту "ЕкзоМарс 2016", припустив, що космічний модуль Schiaparelli міг розбитися через помилку в програмному забезпеченні.

Ваго пояснив, що Schiaparelli відкинув захисний корпус і парашут завчасно. Крім того, двигуни для гальмування модуля пропрацювали всього три секунди, хоча повинні були функціонувати не менше півхвилини.

При зниженні космічного апарату комп'ютер невірно оцінив відстань до поверхні, тому Schiaparelli навіть включив наукові прилади, правда, з них не було передано ніяких даних, додав Ваго.

Проблема з програмним забезпеченням набагато краще з точки зору подальшого розвитку місії, оскільки її можна усунути за допомогою комп'ютерних симуляцій. Якби неполадки виникли безпосередньо в обладнанні модуля, то вирішити задачу було б складніше, відзначають фахівці.

Посадковий модуль Schiaparelli здійснив посадку на Марс 19 жовтня. Тоді повідомлялося, що в момент посадки модуля від нього перестав приходити сигнал. Пізніше ЄКА повідомило, що сигнал від модуля надходить, але відсутні дані телеметрії. 20 жовтня науковці заявили, що ще є шанс, що апарат вийде на зв'язок.

"Дані частково проаналізовані і підтверджують, що вхід (модуля в атмосферу Марса) і спуск (на поверхню планети) пройшли відповідно до планів. Позаштатна ситуація виникла після викиду теплового щита і парашута. Судячи з усього, це сталося раніше, ніж очікувалося, але аналіз ще не завершений ", - говорилося в повідомленні.

Програма "ЕкзоМарс 2016" - це спільний проект Європейського космічного агентства і Роскосмоса. Її основна мета полягає у відповіді на питання, чи існувало коли-небудь життя на Марсі. Звідси і приставка "екзо" в назві програми: екзобіологія, або астробіологія, вивчає походження еволюції і поширення життя на інших планетах у Всесвіті.

"ЕкзоМарс 2016" включає в себе дві місії. Перша стартувала 14 березня 2016 року запуском з космодрому Байконур ракети-носія "Протон-М" з космічним апаратом в складі орбітального модуля TGO (Trace Gas Orbiter) і демонстраційного спускається модуля Schiaparelli.

Модуль TGO буде займатися пошуками слідів метану та інших газів в атмосфері Марса, які можуть свідчити про активні біологічних і геологічних процесах на планеті. У свою чергу Schiaparelli протестує ряд технологій, що забезпечують контрольований спуск і посадку на Марс.

Модуль Schiaparelli, названий так на честь італійського астронома Джованні Скіапареллі, відпрацьовував схему посадки для другої частини російсько-європейської програми, запланованої на 2020 рік. В її рамках до Марсу відправляться російська посадкова платформа і новий європейський марсохід.

На цьому етапі ключовими завданнями будуть буріння і аналіз марсіанського грунту. За однією з гіпотез, на глибині кількох метрів могли зберегтися сліди органічного життя. При цьому модуль TGO планується використовувати до 2022 року для передачі сигналів від європейського ровера на Землю.

 

Источник новости: NEWSru.ua

Лента новостей

Оставить комментарий

comments powered by Disqus