Переговори "нормандської четвірки" в Парижі завершилися нічим

04.03.2016 08:00

Переговори "нормандської четвірки" в Парижі завершилися нічим

"Сьогоднішня зустріч є черговим етапом, але говорити про вирішальний прогрес, враховуючи реальну ситуацію з безпекою, враховуючи, що вчора у нас було 63 обстріли, враховуючи, що ОБСЄ немає жодного доступу до багатьох регіонів Донбасу і до українсько-російського кордону, не можна", - заявив очільник українського МЗС.

Міністр закордонних України Павло Клімкін заявляє, що переговори у "нормандському форматі" з метою вирішення кризи в Україні, які пройшли в Парижі, не стали вирішальними, а тільки черговим етапом у вирішенні питання. Про це він заявив в інтерв'ю журналістам пізнім вечором 3 березня у Парижі по завершенню переговорів, які тривали майже 5 годин, повідомляє УНІАН.

Штайнмаєр розчарований

"Сьогоднішня зустріч є черговим етапом, але говорити про вирішальний прогрес, враховуючи реальну ситуацію з безпекою, враховуючи, що вчора у нас було 63 обстріли, враховуючи, що ОБСЄ немає жодного доступу до багатьох регіонів Донбасу і до українсько-російського кордону, не можна", - заявив міністр.

За словами голови українського МЗС, його російський колега Сергій Лавров "не був готовий йти глибше в питаннях безпеки в плані забезпечення доступу для спеціальної моніторингової місії ОБСЄ".

"Він запропонував залишити це на розгляд експертів в Мінську (Тристоронньої контактної групи – ред.), тому він висловив готовність підтримувати лише концептуальні ідеї та деякі пропозиції ОБСЄ. Але нам потрібна комплексна безпека", - наголосив він.

За словами Клімкіна, комплексна безпека - це "не тільки припинення обстрілів та відведення озброєння". "Це, впершу чергу, контроль ОБСЄ над територією Донбасу та українсько-російским кордоном. Безпека - це відведення всієї зброї, що там є. Без безпеки ми не можемо просуватися у напрямку виборів", - озвучив очільник МЗС українську позицію.

Клімкін знову наголосив, що "стосовно сьогоднішнього раунду переговорів ми не можемо говорити про вирішальний прогрес". "Але нам вдалося обговорити детально ряд позицій ОБСЄ, а з другого боку - чітко представити бачення безпеки", - деталізував він.

Голова зовнішньополітичного відомства України констатував, "що це була дуже складна зустріч". "Ми приїхали на неї, маючи три ключових пріорітети. Перший - це безпека. На основі дискусії з СММ ми висловили чіткі пропозиції", - констатував він.

За словами Клімкіна, ці пропозиції полягають у чіткому доступі до території Донбасу, "це дуже чітка схема, яким чином СММ може отримати ефективний моніторинг уздовж українсько-російського кордону".

"Це, по-перше, організація цілого ряду баз СММ уздовж кордону, можливість проводити інспекції, встановлювати відповідне технічне обладнання, яке б контролювало кордон і найбільш критичні точки як вдень, так і вночі, можливості присутності СММ з нашого боку. Ми вважаємо, що ця пропозиція, в разі її реалізації, буде здатна достатньо ефективно забезпечити моніторинг ділянки українсько-російського кордону, яка ще поки що не контролюється Україною", - деталізував Клімкін.

Також, за його словами, українська сторона "зробила особливий акцент на встановленні зони безпеки таких, як у Дебальцево, або навколо донецького аеропорту". "Ми зробили акцент на необхідності обміну заручниками. Все, що відбувається зараз, це відсутність жодного прогресу - ми змогли здійснити дуже обмежений обмін", - зазначив міністр.

За словами Клімкіна, він передав Лаврову один із звітів неурядової організації про те, "яким чином знущаються над українськими заручниками на Донбасі".

Також Клімкін зазначив, що основною темою для обговорення було питання, пов'язане з модальністю виборів. "Тут наш головний акцент полягав у необхідності забезпечити безпеку та здійснити такі виборчі модальності, які б відповідали українському законодавству і стандартам ОБСЄ", - заявив Клімкін.

Штайнмаєр розчарований

Міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр розчарований результатами зустрічі в Парижі глав МЗС Німеччини, Франції, України та Росії. Про це він заявив після завершення переговорів, передає Укрінформ.

"Чесно кажучи, ми не можемо бути задоволені. Ні станом справ на місцях, ні результатами сьогоднішнього вечора! ", - зазначив Штайнмайер.

Міністр поскаржився, що відносно кожної німецько-французької посередницької ініціативи, яку вони з таким трудом просувають, Росія і Україна "відчайдушно лаються".

За його словами, "іноді складається враження, що в Москві і Києві залишають без уваги те, наскільки серйозна ситуація, під яким великим тиском ми перебуваємо для того, щоб швидше реалізувати Мінські домовленості, оскільки в іншому випадку ми ризикують втратити легітимність і авторитет наших зусиль".

"Міні-ходів" вже недостатньо, щоб стабілізувати ситуацію і подолати конфлікт", - підкреслив глава німецького МЗС.

Штайнмаєр зауважив, що Київ і Москва повинні нарешті вирішити, чого вони хочуть - того, щоб конфлікт продовжував "тліти і гноїтися" при постійній загрозі ескалації або, нарешті, зробити сміливі рішення і знайти компроміси, які необхідні, щоб привести до успіху Мінська.

Штайнмайєр також заявляє про неприпустимість подальшого затягування процесу у питанні підготовки та проведення виборів на Донбасі.

"Ясно одне: ці вибори не можна далі відкладати ad calendas graecas", - підкреслив німецький міністр, нагадавши, що вибори є основною передумовою для забезпечення прогресу в політичному процесі.

"Треба чесно констатувати", що у всіх, крім безпекової, сферах, і особливо у політичному процесі в кінцевому рахунку просунутися майже не вдається. У тому, що стосується модальності виборів, сторони "серйозно займаються пошуком можливих компромісів за місцевими законами про вибори".

Становище у цій проблемі "дуже складне", констатував Штайнмайєр. Він згадав "32-ю невдалу зустріч робочої контактної групи", зазначивши, що це "промовисто свідчить про труднощі при спробах прийти до необхідних компромісів". Щоправда, на думку німецького дипломата, полягає в тому, що "позиції сторін конфлікту все ще дуже далекі один від одного".

Глава МЗС ФРН і його французький колега очікують "у найближчі кілька тижнів" і при "сильному тиску" досягти домовленостей у цьому питанні.

Як позитив Штайнмайєр вказав те, що сторони нарешті домовилися про безпеку виборів. "Це основна вимога - без безпеки не може бути виборів", - підкреслив він. Переговорники попросили ОБСЄ до кінця березня розробити концепцію для розгортання міжнародної місії, яку підтримають протиборчі сторони.

Назвав Штайнмайєр, і інші моменти, по яких вдалося знайти якийсь компроміс. Зокрема, є розуміння необхідності відведення легких та важких озброєнь, який повинен бути завершений і підтверджений СММ ОБСЄ. Досягнуто домовленості про початок негайного розмінування у дванадцяти пріоритетних сферах згідно із затвердженим графіком та принципами. Погодилися з необхідністю відновлення "безпечного зазору" на лінії зіткнення, де війська з обох сторін занадто тісно зблизилися.

В цілому ж прогрес зустрічі Штайнмайєр оцінив як вкрай обмежений, додавши наприкінці лише одне – "на жаль".

Довідка

30 грудня 2015 року відбулися телефонні переговори лідерів "нормандської четвірки" (України, Росії, Німеччини та Франції). Сторони домовилися про продовження Мінських угод і нову зустріч міністрів закордонних справ у січні 2015 року.

Представник України у тристоронній контактній групі з врегулювання конфлікту на Донбасі Роман Безсмертний заявив, що з 1 січня розпочався "процес Мінськ-3".

11 січня в Київ прилітав російський представник на Мінських переговорах, колишній спікер Держдуми РФ Борис Гризлов. За інформацією ЗМІ, він провів таємну зустріч з президентом України Петром Порошенком.

13 січня президент України провів телефонну розмову з Федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель і президентом Франції Франсуа Олландом. Серед іншого піднімалося питання про модальності виборів на окупованому Донбасі.

Того ж дня президенти США і РФ Барак Обама і Володимир Путін також обговорили це питання.

15 січня помічник державного секретаря США з питань Європи та Євразії Вікторія Нуланд прибула з Литви в Калінінградську область РФ, де у неї відбулася зустріч з помічником президента Росії Владиславом Сурковим. Консультації проходили в закритому режимі. Після завершення переговорів сторони утрималися від коментарів.

18 січня представники канцлера Німеччини і президента Франції відвідали Київ. Також вони мали провести переговори у Москві.

1 лютого Порошенко і Меркельу Берліні узгодили позиції щодо виконання Мінських домовленостей. Канцлер заявила, що санкції проти РФ будуть збережені, поки Росія не виконає Мінських домовленостей.

2 лютого Меркель провела телефонну розмову з Путіним і закликала його вплинути на окупантів Донбасу.

Відзначимо, санкції і низькі ціни на нафту загрожують Росії дефолтом. Багато експертів вважають, що заради порятунку економіки Кремль змінить агресивну на "примиренську" політику і може залишити окупований Донбас.

При цьому Росія намагається домогтися для окупованих районів Донбас "особливого статусу" в українській Конституції, але офіційний Київ відмовляється йти на такий крок.

 

Источник новости: NEWSru.ua

Лента новостей

Оставить комментарий

comments powered by Disqus