Президент ФРН закликав українців спільно проводити транскордонні дослідження злочинів проти людяності

29.09.2016 23:00

Президент ФРН закликав українців спільно проводити транскордонні дослідження злочинів проти людяності

Президент Німеччини Йоахім Гаук заявив, що світ побачив українців, як борців за свободу, демократію і державність. "Спустошеність, яку залишила ця війна в Україні, була безпрецедентною. Окупанти використовували навіть українських націоналістів, як допоміжних поліцейських... Ми говоримо про невимірне страждання і ми, німці, говоримо про невимовну вину", - заявив Гаук.

Президент Німеччини Йоахім Гаук заявив, що світ побачив українців, як борців за свободу, демократію і державність.

"З моменту завершення холодної війни українці нагадали нам про те, що у них є місце в європейській історії. Вони нагадали нам про те, що українці і сьогодні, і в майбутньому належать до сім'ї народів як суверенна і незалежна держава, територіальну цілісність якої слід поважати. Ми побачили українців борцями за свободу, демократію і державність", - заявив він на заході, присвяченому 75-й річниці трагедії жертв Бабиного Яру в Києві у четвер 29 вересня, передає "Інтерфакс-Україна".

За словами президента Німеччини, українці належать до європейської спільноти цінностей.

"Ми багато дізналися про Україну як націю, і при цьому в деякій мірі про нашу роль відповідальності. Можливо, в Україні Голодомор з його багаточисельними жертвами сильніше відбився в колективній пам'яті вашої нації, ніж злочину Бабиного Яру. Але я як президент Німеччини стою тут і все ще в розпачі і скорботі, виходячи з злочинів інших німців в інший час", - сказав Гаук.

Він закликав проводити спільні транскордонні дослідження злочинів проти людяності, а не шукати істину тільки через призму нації.

"Спустошеність, яку залишила ця війна в Україні, була безпрецедентною. Окупанти використовували навіть українських націоналістів, як допоміжних поліцейських... Ми говоримо про невимірне страждання і ми, німці, говоримо про невимовну вину", - заявив Гаук.

За його словами, заради жертв і заради майбутнього людства потрібно озиратися на ці події.

"Можна засипати яр, що і спробували зробити буквально з Бабиним/Яром, але спогади постійно будуть пробивати собі шлях. Оживляти пам'ять – означає згадує людей, які померли не тільки виходячи з їх приналежності до певної групи, релігії, потрібно згадувати про друзів і сусідів, якими вони теж були", - сказав він.

"Ми несемо відповідальність за те, щоб за цифрами вбивств націонал-соціалістичного режиму знову розглянути людей, індивідів в тій мірі, в якій нам це вдасться", - заявив Гаук.

"Ми, хто хоче зрозуміти, як могло так статися, як наші батьки і діди стали вбивцями або жертвами, сьогодні залежимо один від одного і відповіді на наші запитання можна знайти тільки спільними зусиллями. Це не виступ з метою розмивання відповідальності, а скоріше відстоювання транскордонних спільних досліджень, які будуть протистояти новітнім спокусам шукати істину тільки через призму нації", - додав він.

За його словами, потрібно прийняти виклик власної історії і наважитися на точний погляд на факти, не ухилятися від власної провини.

"Цей процес не на одне покоління, він залишив свій відбиток на Німеччині, і не завершений навіть через стільки років після війни", - сказав Гаук.

Як повідомлялося, президент України Петро Порошенко під час виступу на жалобній церемонії заявив, що з трагедією Бабиного Яру співмірний хіба що Аушвіц. За його словами, урок Бабиного Яру є спомином про те, що потурання агресору лише розпалює апетит. Порошенко заявляє, що моральним обов’язком для міжнародної спільноти є недопущення повторення злочинів проти людства.

Раніше, 27 вересня, президент Ізраїлю Реувен Рівлін під час виступу у Верховній Раді заявив про причетність бійців ОУН до Голокосту в роки Другої світової війни.

Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович, коментуючи ці слова, зазначив: "На жаль президент Ізраїлю в своєму виступі в українському парламенті повторив радянський міф про участь ОУН в Голокості. Вшанування жертв Бабиного Яру було б більш щирим без використання міфів тих, хто стирали пам'ять про них".

Після нардеп ("Народний фронт") Георгій Логвинський заявив, що парламент відреагує на заяву ізраїльського президента про нібито причетність українців до трагедії єврейського народу, проте після того, як почує офіційну позицію з цього приводу.

В урочищі в північно-західній частині Києва Бабин Яр – місці масових розстрілів цивільного населення, що здійснювалися німецькими окупаційними військами в 1941 році – за два дні 29-30 вересня зондеркоманда 4а під командуванням штандартенфюрера Пауля Блобеля (що входила до складу айнзатцгрупи З під командуванням д-ра Раше) за участю частин вермахту (6-ї армії) розстріляла в цьому яру 33 771 особу - майже все єврейське населення Києва. Подальші розстріли євреїв пройшли 1, 2, 8 і 11 жовтня 1941-го, за цей час було розстріляно приблизно 17 тисяч євреїв.

Масові страти тривали аж до відходу німців з Києва. 10 січня 1942 року було розстріляно близько 100 матросів Дніпровського загону Пінської військової флотилії. Також, у 1941-1943 рр. у Бабиному Яру було розстріляно 621 члена ОУН(М) (під проводом полковника Андрія Мельника), з-поміж них - українську поетесу Олену Телігу та її чоловіка, у якого була можливість врятуватися, та він вважав за краще залишитися з дружиною і колегами по редакції "Українського слова" (редактор Іван Рогач).

Крім того, Бабин Яр став місцем розстрілу п'яти циганських таборів. За різними підрахунками, в Бабиному Яру в 1941-1943 було розстріляно від 70 тис. до 200 тис. осіб. Євреї-в'язні, яких нацисти змусили спалювати тіла в 1943 році, говорили про 70-120 тисяч.

 

Источник новости: NEWSru.ua

Лента новостей

Оставить комментарий

comments powered by Disqus