21 вересня. Огляд преси. Убитий ватажок "Оплота" Жилін: подробиці і версії

21.09.2016 13:00

21 вересня. Огляд преси. Убитий ватажок "Оплота" Жилін: подробиці і версії

19 вересня у час перестрілки в ресторані елітного селища Горки-2 в Підмосков'ї був убитий Євген Жилін - ватажок проросійської організації "Оплот", яка була створена в Україні в 2010 році. Як зазначають всі свідки вбивства бойовика Жиліна, ймовірний кілер сів за сусіднім столиком і стежив за своїми жертвами.

Ресторан "Ветерок" ("Вітерець") вважається елітним закладом. Поруч - престижна Рубльовка, жвава траса, по якій їздять перші особи Росії. Дороге меню, стриманий персонал. Офіціантів не збентежило, що чоловік і жінка, які сіли за один із столиків, замовили тільки каву, а чоловік навіть не зняв чорного плаща і капелюха.

Євген Жилін з охоронцем приїхали до "Вітерця" о сьомій годині вечора, стали вивчати меню.

Хвилин через п'ять "чорний чоловік" раптом схопився, підбіг до Жиліна і зробив кілька пострілів у голову і груди. Охоронцеві, який намагався закрити собою шефа, дісталося дві кулі в спину. Він вижив і дав свідчення, що у Жиліна у "Вітерці" була призначена зустріч, але з ким - не знає.

Зухвале вбивство отримало резонанс, адже особа Євгена Жиліна добре відома і в Україні, і в Росії. Колишній співробітник МВС, оперативник Управління по боротьбі з оргзлочинністю в Харківській області, він уславився як організатор спортивного клубу "Оплот", що трансформувався в однойменну благодійну, юридичну, аудиторську організацію. Цю структуру в Харкові називали окремою армією, де людям платили гроші за те, що вони є і можуть виконувати будь-якого роду доручення - від організації безневинних акцій до віджимання бізнесу і жорстоких нальотів на конкурентів.

Під час Майдану "Оплот" став ядром армії "тітушок", які встановили свій табір в Маріїнському парку і влаштовували сутички з активістами. Після перемоги революції ця історія отримала втілення в томах кримінальної справи.

"Оплот" брав найактивнішу участь в захопленні будівлі Донецької міськради. Євген Жилін став одним з "натхненників" "ДНР" та допоміг вибитися в її лідери Олександрові Захарченку. Останнім часом він жив у Росії. Кажуть, на широку ногу.

Він справді починав шлях простим робітником, був санітаром у лікарні швидкої допомоги, а після закінчення Харківського університету внутрішніх справ став міліціонером. В УБОЗі пропрацював близько 10 років з трирічною перервою - в березні 2005 року Жиліна заарештували за підрив машини мера Харкова Геннадія Кернеса, а в грудні 2007-го реабілітували. У 2008-му він відновився на службі завдяки заступництву генерала-начальника і... того ж таки Геннадія Кернеса.

Начальство його поважало за нерозбірливість у виконанні доручень. Шантажував підприємців, "віджимав" бізнес, кришував тіньові потоки, крутив справи з кримінальними авторитетами. На думку співрозмовника, саме за роки роботи в міліції Жилін збив основний капітал під "Оплот", який формально заснував після того, як у 34 роки вийшов на пенсію.

Людину, яка намагалася закрити Жиліна від куль, звуть Андрій Козар. Він також колишній співробітник харківського УБОЗу, фігурує в розшуку за підозрою у вбивстві редактора харківської газети "Новий стиль" Василя Климентьєва. У картці на розшук Козара значиться, що він зник у вересні 2010 року - через місяць після того, як безслідно пропав Климентьєв. Одним з підозрюваних в організації вбивства Климентьєва був також Євген Жилін, але проти нього не змогли зібрати докази.

Про те, що Козар є офіційним підозрюваним у резонансній справі, в 2012 році заявив начальник Головного слідчого управління МВС Василь Фаринник. Також він зазначив, що цю людину підозрюють ще у двох аналогічних злочинах.

У лютому 2014 року в.о. генерального прокурора України Олег Махніцький заявив про відкриття щодо організації "Оплот" кримінального провадження за ст.260 КК - "Створення незаконних збройних формувань". Жиліна звинувачують в організації "Антимайдану", переслідуванні і побитті активістів, організації викрадення Ігоря Луценка і Юрія Вербицького.

У березні 2015 року прокуратурою Харківської області встановлено факт участі Жиліна в привласненні через фіктивні фірми понад 1 млрд гривень за період з 2012-го по 2014 рік. У тому числі 100 млн гривень, які належали комунальним підприємствам Харкова.

У вересні 2015 року СБУ назвала Євгена Жиліна одним зі сценаристів замаху на міністра МВС Арсена Авакова.

Після вбивства Жиліна радник міністра МВС Антон Геращенко написав у Facebook, що його причетність до організації невдалого вбивства Геннадія Кернеса була однією з версій слідства, пише Валерія Чепурко в статті "Екс-колега Жиліна: куля за ним давно ганялася" в газеті "КП в Украине".

Наразі вже оприлюднено кілька версій НП. За однією з них, Жилін і його друг і охоронець Андрій Козар під'їхали до ресторану "Вітерець" на чорному Land Cruiser і, зайнявши столик у кутку, стали переглядати меню, нервово озираючись на всі боки. Раптом кілер, що за 20 хвилин до того зайшов до ресторану із супутницею і замовив каву, скочив і розстріляв Жиліна і Козара. Жінка розплакалася і вибігла із закладу, за нею побіг вбивця, і вони поїхали на Range Rover з водієм, що чекав на них. За іншою версією - на "ровері" поїхав кілер, а жінку забрало таксі.

Однак у YouTube опубліковано відео, на якому один з працівників "Вітерця" розповідає про ці події зовсім інакше. За його словами, високий чоловік 30-45 років, чомусь одягнений, як типовий підліток, прийшов до ресторану сам. Причому відразу впадали в око його накладні вуса і грубий шар гриму на обличчі. На пропозицію зняти плаща в гардеробі він не відреагував, лише розстебнув його і зняв зі спини рюкзак. Образ доповнювали капелюх-панама, жовті окуляри і рукавички, які незнайомець також не знімав. Чоловік зайняв центральний столик, замовив каву. За напій відразу ж розплатився, але до нього так і не доторкнувся, просто сидів за столиком півтори години. Потім приїхали постійні відвідувачі "Вітерця" Жилін і Козар, яких посадили за їхній улюблений столик у кутку. Вони замовили, як зазвичай, салати, м'ясо, каву. І лише хвилин через сорок загримованому чоловікові, якого офіціанти вже встигли прозвати Шерлоком Холмсом, хтось подзвонив.

Дивний відвідувач швидко відповів, сховав мобільний, вийняв з рюкзака пістолет і тричі вистрілив: дві кулі випустив в голову Жиліна, третю - в Козара, що схопився з місця. "Три постріли, три хлопки. Всі розбіглися, поховалися, а він вийшов і втік - не до автомобіля, а просто в ліс", - стверджує свідок. "Швидка" прибула хвилин через 10 після виклику, за нею - поліція. При цьому видається дивним не тільки поведінка кілера, а й те, що Жилін, який давно побоювався, що з ним можуть розправитися, не звернув на підозрілого чоловіка уваги. До речі, за деякими даними, стаття "Незаконний обіг зброї" використана при порушенні справи тому, що нелегальні "стволи" були з собою і у жертв кілера.

Про свої підозри Жилін написав ще в липні, коли Росія видала Україні члена "Цитаделі" активіста "Антимайдану" Андрія Бородавку. Він мало не плакав від безсилля, оскільки Бородавка "знав багатьох зі ще вцілілого підпілля Харкова". Цю видачу ватажок "Цитаделі" назвав продовженням "грандіозного зливу" - мовляв, Росія "відпрацювала" їх і тепер викидає.

Нагадаємо, в результаті так званих внутрішніх розборок пішли в світ інший не завжди згодні з "лінією партії" командир бригади "Привид" Олексій Мозговий, командир групи "Бетмен" Олександр Беднов, козачий лідер Павло Дрьомов і ряд бойовиків дрібніших. Донський отаман Микола Козіцін втік до Росії після замаху, також раптово покинули Донбас Безлер, Гіркін, Бородай, Болотов, Пургін та інші ініціатори "російської весни".

Поки в соцмережах прихильники "русского мира" плачуть про розправу "хунти" над своїм товаришем, українські чиновники та політики також широко коментують вбивство Жиліна. Причому думки у них різні: це може бути і ліквідація російськими спецслужбами "відпрацьованого матеріалу", який занадто багато знав, й інсценування вбивства для прикриття особливо цінного агента. Також висловлюється версія про помсту - Жилін вважається одним з основних підозрюваних у невдалому замаху на свого колишнього соратника Геннадія Кернеса в квітні 2014 року. Не виключають і бізнес-версій, оскільки через загиблого проходили не один мільйон нелегальних доларів, пише Анатолій Гавриш у статті "Кілер у капелюсі-панамі і жовтих окулярах дві години чекав на Жиліна з охоронцем у ресторані сина Микити Михалкова" в газеті "Факты и комментарии".

Зараз російське слідство вивчає всі версії вбивства Жиліна. "В даний час вивчаються всі можливі версії цього вбивства, включаючи його громадську діяльність. Пріоритетних поки немає", - йдеться в повідомленні правоохоронної структури РФ. Зазначається, що слідчі також вивчатимуть, чим Жилін займався в Московському регіоні, і буде встановлюватися його коло спілкування. За попередньою версією, вбивство має замовний характер.

У серпні 2016 року Генпрокуратура України опублікувала переговори радника Володимира Путіна Сергія Глазьєва з рядом осіб, які брали участь в організації сепаратистських виступів у Криму і на південному сході материкової України. З відкритих джерел можна встановити, що фігуранти прослушки сравді брали безпосередню участь у подіях в Україні навесні 2014 року.

У цьому матеріалі фігурує представниця Жиліна під ім'ям Тамара. ГПУ датує її розмову з Глазьєвим 27 лютого 2014 року. Напередодні цього бійці "Цитаделі" напали на активістів харківського Євромайдану і штурмували будівлю облдержадміністрації. За повідомленням Харківської правозахисної групи, 1 березня "оплотівці" брали участь у взятті місцевої ОДА і вигнанні з неї активістів Євромайдану.

У лютому цього року ГПУ розпочала розслідування кримінальної справи проти кількох учасників харківського спортклубу "Оплот", в тому числі і його засновника Жиліна і ринг-анонсера Алекса Кардо. У матеріалах справи йдеться: в грудні 2013 року - лютому 2014-го Жилін організував і скоював насильницькі напади на учасників протестів у Києві і Харкові. Ба більше, залучав до цих злочинів жителів Харкова, бійців спортивного клубу "Оплот", зокрема учасників боїв без правил, іноземних студентів з країн Закавказзя тощо.

Один із епізодів, за який правоохоронні органи намагаються притягнути професійних "тітушок" до відповідальності, пов'язаний з подіями 20-21 січня 2014 року. Тоді Жиліним була організована поїздка з Харкова до Києва групи осіб чисельністю до 100 осіб (точну кількість не встановлено) на трьох автобусах.

Жилін приїхав до Києва для координації дій учасників групи, а їхав він до столиці на легковому автомобілі. Але перед виїздом у приміщенні бійцівського клубу в Харкові він визначив старших груп у поїздці. Так, наприклад, до них і потрапив Алекс Кардо.

Під час інструктажу Жилін повідомив про можливість застосування проти активістів Євромайдану фізичної сили, затримання останніх і передачі їх співробітникам міліції. Також він поставив завдання щодо чергування на в'їздах до Києва для виявлення машин з ймовірними учасниками протесту та "сприяння" співробітникам органів внутрішніх справ у протиправному недопущення їх до столиці.

Виконавці прибули до Києва, одягнені в білі балаклави й озброєні битками. Після приїзду частина з них увійшла до вестибюлю станції метро "Петрівка", де "оплотівці" побачили і помилково сприйняли одного з пасажирів метрополітену за учасника протестних акцій Євромайдану. Його викрали і побили. Згодом "євромайданівця" перевезли в наметовий табір "тітушок", розташований по вул. Колекторній, 24/26 у Києві, недалеко від станції метро "Бориспільська", де до потерпілого застосовували катування. Суд дав дозвіл на затримання Алекса Кардо, але при цьому зазначалося, що підозрюваний переховується і оголошений у міжнародний розшук.

Тим часом серед українських користувачів Facebook спостерігається шалена радість з приводу смерті Жиліна. Всі ці емоції під час війни зрозумілі. Ось тільки ані сантиметра окупованій землі вони не повертають і насправді сильнішими нас не роблять. З гучної зловтіхи над загибеллю ворогів переможна стратегія не будується, стверджує Євген Середа в статті "Вбивство Жиліна: зачіпки для версій" в газеті "День".

 

Источник новости: NEWSru.ua

Лента новостей

Оставить комментарий

comments powered by Disqus