6 жовтня. Огляд преси. Чому не працюють угоди по Донбасу

06.10.2016 12:00

6 жовтня. Огляд преси. Чому не працюють угоди по Донбасу

Окупанти всіляко затягують реалізацію рамкової угоди про розведення сил на трьох ділянках в зоні АТО, намагаючись перекласти відповідальність за зрив на українську сторону. До такого висновку прийшли розвідники Міноборони і дипломати вітчизняного МЗС.

Окупанти всіляко затягують реалізацію рамкової угоди про розведення сил на трьох ділянках в зоні АТО, намагаючись перекласти відповідальність за зрив на українську сторону. До такого висновку прийшли розвідники Міноборони і дипломати вітчизняного МЗС.

У перші дні жовтня війська і озброєння були відведені обома сторонами - українською армією та підрозділами бойовиків - тільки в районі міста Золоте. Сприятливі передумови для відводу склалися в селі Петрівське, тоді як навколо Станиці Луганській все ще вибухають снаряди і свистять кулі.

Згідно із заявою МЗС України, підрозділи ЗСУ були готові ще 3 жовтня о 13:00 почати процес розведення сил і засобів на ділянці в районі Петровського, проте бойовики не побажали синхронно і "дзеркально" відводити свої сили під моніторингом спостерігачів ОБСЄ.

До того ж в самій місії відзначають про небезпеку для спостерігачів в цьому районі, адже бойовики досі не розмінували територію навколо села. Коли ж українські командири і спостерігачі ОБСЄ очікували запланованого відведення поблизу Петровського в понеділок, бойовики відкрили вогонь з автоматичних гранатометів.

"Щодо Петровського, де також має відбутися відведення, бойовики звинуватили сили АТО в порушенні режиму припинення вогню і повернули на позиції свої передові підрозділи", - додають в Головному управлінні розвідки Міноборони.

За даними вітчизняної розвідки, передові підрозділи окупантів в районі Станиці Луганській взагалі не відводили на нові позиції. При цьому в районі міста Золоте ворог хоча і відвів війська в минулу суботу, але ватажки так званої "ЛНР" заборонили до кінця тижня будь-який транспортний і пасажирський рух через місцевий пункт пропуску. До того ж поблизу навколишніх сіл окупанти встановили два додаткових блокпоста.

Українські розвідники відзначають, що ватажки "ДНР" та "ЛНР" хочуть "переконати" міжнародне співтовариство в своєму щирому бажанні виконати рамкову угоду про відведення військ поблизу Золотого, Петровського та Станиці Луганській. Представники сепаратистів навіть заявили про готовність продовжити переговори з цього питання в Мінську в середу, 5 жовтня. Ось тільки відповідальність за зрив відведення (насправді угода ворог виконувати не планує) бажають перевести на офіційний Київ.

У той же час МЗС України не вірить цим заявам бойовиків і їх кураторів з Кремля, адже напередодні бойовики зірвали відеоконференцію тристоронньої контактної групи, яка повинна була розглянути саме питання відведення військ.

Українські дипломати відзначають, що починаючи з 23 вересня підрозділи ЗСУ дотримувалися режиму припинення вогню в трьох визначених районах, тоді як бойовики порушували тишу протягом семи діб в районі Станиці Луганській і протягом доби в районі Петровського.

Тому МЗС України закликають місію ОБСЄ перевірити факти порушень режиму припинення вогню в трьох пунктах, дати їм об'єктивну оцінку.

"Українська сторона підтверджує свою готовність до розведення сил і засобів на інший узгодженої області, а саме - в районі Станиці Луганській - після забезпечення Російською Федерацією дотримання режиму повного припинення вогню", - зазначає МЗС України. При цьому у відомстві закликають офіційну Москву "забезпечити неухильне виконання Мінських домовленостей", пише Іван Бойко в статті "То укропи все порушують" в газеті "Україна молода".

5 жовтня в Мінську пройшов черговий раунд переговорів Тристоронньої контактної групи. Це перша зустріч після підписання Рамкового рішення про відведення сил і засобів в трьох пілотних ділянках на Донбасі: Станиці Луганській, Золотому і Петровському. До цього бойовики так званих "ДНР" та "ЛНР" зірвали відеоконференцію, яка була запланована спочатку на 30 вересня, а потім на 3 жовтня. Пункт №5 Рамкової рішення передбачає можливість проведення зустрічі в режимі відеоконференції "з метою негайного припинення порушення цього Рамкової рішення". Відповідно, на зустрічі в Мінську українська сторона порушила питання порушення режиму тиші з боку ОРДЛО як ключовий.

Після того, як було підписано "Рамкове рішення", в ЗМІ з'явилося багато трактувань з боку різних журналістів, експертів, навіть представників влади. Звучали і звинувачення на адресу учасників переговорів від України. Тут, звичайно, окрема проблема, суспільство часто критично відгукується про мінському процесі, тому що йому мало відверто пояснюють. Як відомо, представник України в робочій підгрупі з питань безпеки Тристоронньої контактної групи Євген Марчук приєднався до мінському процесу вже після підписання угод, причому на волонтерських засадах. Відповідно Марчук працює в рамках вже існуючих пунктів Мінських домовленостей.

Однак навіть ці угоди російський агресор постійно порушує і не виконує. Його мета - нав'язати Україні уражену "російським світом" частина Донбасу, яку контролюватиме Кремль, і таким чином заблокувати будь-який рух в напрямку Європи або розвиток в цілому нашої країни. Тому не дивно, що останнім "Рамкове рішення" Росія також фактично заблокувала. Тільки з 4 на 5 жовтня бойовики 68 раз порушили режим тиші і обстріляли українських військових.

Раніше МЗС України вже заявив, що не дивлячись на досягнуті в Мінську домовленості російські окупаційні війська в порушення зазначених домовленостей протягом останньої доби продовжили обстріли ділянок, на яких заплановано розведення сил і засобів. Українською стороною було також зафіксовано непоодинокі випадки здійснення з боку незаконних збройних формувань обстрілів власних позицій з метою дискредитації ЗСУ. "З огляду на подальше порушення з боку НЗФ положень Рамкової рішення вважаємо, що за станом на 3 жовтня ц.р. передбачені Рамковою рішенням необхідні умови для розведення сил і засобів були в повній мірі дотримані в районі н.п. Золоте", - йдеться в заяві МЗС. Росія вже давно діє з позиції сили, в порушення будь-яких міжнародно-правових норм. Збудувавши монолітну владу всередині країни (будь-які протести або конкуренція придушуються), нинішній кремлівський режим на чолі з Путіним намагається повернутися собі статус світового гравця, використовуючи абсолютно всі методи. Сьогодні армія Росії присутня не тільки в Україні, але і в Сирії, вона використовує проблеми в Євросоюзі і намагається впливати на американські вибори.

Вирішувати ті чи інші питання щодо окремих країн Кремль часто намагається в обхід цих країн. Наприклад, буквально днями запланована чергова зустріч помічника держсекретаря США Вікторії Нуланд з помічником президента Росії Владиславом Сурковим, на якій вони будуть обговорювати "українське питання". Звичайно, така ситуація вимагає від української влади максимальної відданості національним інтересам і реальним реформам в країні. Будь-яке нехтування або імітація побудови сильної держави веде до катастрофічних наслідків для країни - проблеми будуть вирішуватися за наш рахунок, пишуть Іван Капсамун, Валентин Торба в статті "Як "розвантажити" лінію фронту?" в газеті "День".

Головною перепоною Кремля ось уже 25 років з часу розвалу СРСР залишається Україна і саме її успіх, як демократичної та правової держави буде ознаменувати крах Російської Федерації.

З дня вторгнення Росії в Україну пройшло два з половиною роки, але, схоже, занадто багато публічних людей в США і Європі досі не можуть розгадати російські мотиви.

Дії Москви в Україні і в інших країнах Європи ставлять перед собою три мети.

Перша з них стосується внутрішніх справ. Влаштовуючи свої імперіалістичні авантюри Путін зміцнює владу. Це необхідно для збереження створеної ним системи, яку насправді потрібно або змінити, або демонтувати.

Друга мета - це Україна і всі інші пострадянські країни. Путін і його внутрішнє коло часто давали зрозуміти, що вони не вважають ці країни справді суверенними, і тому їх територіальна цілісність не заслуговує на увагу і не представляє цінності. Але якщо Україна, в якій Москва проголошує своє право "управляти всіма росіянами", відречеться від Москви, легітимність Путіна як того, хто відновлює імперію і її статус супердержави, стане очевидно порожній.

Ідеї ​​демократичного самоврядування увійдуть в Росію тільки в разі успіху України. Тому Кремль намагається знищити український проект реформ, тим більше, що російські еліти розглядають сусідню країну як "Малоросію", яка, на їхню думку, не має права на незалежність і самоврядування без втручання Росії.

Третя мета - це європейська інтеграція. Історично вона представляла найбільшу небезпеку для Росії. Але "інтеграція" методами Наполеона, Гогенцоллерна або Гітлера - це одне. А демократичне об'єднання країн в ЄС і НАТО - зовсім інше. І така форма інтеграції нікому не загрожує, окрім клептократичних автократів, які не можуть домогтися успіху без постійних конфліктів і імперіалістичних ігор, додає автор.

Щоб Росія і система Путіна були в безпеці, інша частина Європи повинна бути в небезпеці, а інтеграція повинна залишитися незавершеним, зупиненим проектом, пише член Американської ради зовнішньої політики Стівен Бланк в статті "Імперський проект Путіна може зазнати поразки на Балканах" у виданні Newsweek, яку наводить "Сегодня".

 

Источник новости: NEWSru.ua

Лента новостей

Оставить комментарий

comments powered by Disqus