6 жовтня. Огляд преси. Чому не працюють угоди щодо Донбасу

06.10.2016 13:00

6 жовтня. Огляд преси. Чому не працюють угоди щодо Донбасу

Окупанти всіляко затягують реалізацію рамкової угоди про розведення сил на трьох ділянках у зоні АТО, намагаючись перекласти відповідальність за зрив на українську сторону. Такого висновку дійшли розвідники Міноборони і дипломати вітчизняного МЗС.

Окупанти всіляко затягують реалізацію рамкової угоди про розведення сил на трьох ділянках у зоні АТО, намагаючись перекласти відповідальність за зрив на українську сторону. Такого висновку дійшли розвідники Міноборони і дипломати вітчизняного МЗС.

У перші дні жовтня війська і озброєння були відведені обома сторонами - українською армією та підрозділами бойовиків - тільки в районі міста Золоте. Сприятливі передумови до відведення склалися в селі Петровському, тоді як навколо Станиці Луганської все ще вибухають снаряди і свистять кулі.

Згідно із заявою МЗС України, підрозділи ЗСУ були готові ще 3 жовтня о 13.00 почати процес розведення сил і засобів на ділянці в районі Петровського, проте бойовики не побажали синхронно і "дзеркально" відводити свої сили під моніторингом спостерігачів ОБСЄ.

До того ж у самій місії відзначають небезпеку для спостерігачів в цьому районі, адже бойовики досі не розмінували територію навколо села. Коли ж українські командири і спостерігачі ОБСЄ очікували запланованого відведення поблизу Петровського в понеділок, бойовики відкрили вогонь з автоматичних гранатометів.

"Щодо Петровського, де також має відбутися відведення, бойовики звинуватили сили АТО в порушенні режиму припинення вогню і повернули на позиції свої передові підрозділи", - додають в Головному управлінні розвідки Міноборони.

За даними вітчизняної розвідки, передові підрозділи окупантів в районі Станиці Луганської взагалі не відводили на нові позиції. При цьому в районі міста Золоте ворог хоч і відвів війська минулої суботи, але ватажки так званої "ЛНР" заборонили до кінця тижня будь-який транспортний і пасажирський рух через місцевий пункт пропуску. До того ж поблизу навколишніх сіл окупанти встановили два додаткових блокпости.

Українські розвідники зазначають, що ватажки "ДНР" та "ЛНР" хочуть "переконати" міжнародне співтовариство в своєму щирому бажанні виконати рамкову угоду про відведення військ поблизу Золотого, Петровського та Станиці Луганської. Представники сепаратистів навіть заявили про готовність продовжити переговори з цього питання в Мінську в середу, 5 жовтня. Ось тільки відповідальність за зрив відведення (насправді угоду ворог виконувати не планує) прагнуть перекласти на офіційний Київ.

У той же час МЗС України не вірить цим заявам бойовиків і їхніх кураторів з Кремля, адже напередодні бойовики зірвали відеоконференцію тристоронньої контактної групи, яка мала розглянути саме питання відведення військ.

Українські дипломати зазначають, що, починаючи з 23 вересня, підрозділи ЗСУ дотримувалися режиму припинення вогню в трьох визначених районах, тоді як бойовики порушували тишу протягом семи діб біля Станиці Луганської і протягом доби в районі Петровського.

Тому МЗС України закликають місію ОБСЄ перевірити факти порушень режиму припинення вогню в трьох пунктах, дати їм об'єктивну оцінку.

"Українська сторона підтверджує свою готовність до розведення сил і засобів на іншій узгодженій ділянці, а саме - в районі Станиці Луганської - після забезпечення Російською Федерацією дотримання режиму повного припинення вогню", - зазначає МЗС України. При цьому у відомстві закликають офіційну Москву "забезпечити неухильне виконання Мінських домовленостей", пише Іван Бойко у статті "То укропи все порушують" в газеті "Україна молода".

5 жовтня в Мінську пройшов черговий раунд переговорів Тристоронньої контактної групи. Це перша зустріч після підписання Рамкового рішення про відведення сил і засобів у трьох пілотних ділянках на Донбасі: Станиці Луганській, Золотому і Петровському. До цього бойовики так званих "ДНР" та "ЛНР" зірвали відеоконференцію, яка була запланована спочатку на 30 вересня, а потім на 3 жовтня. Пункт №5 Рамкового рішення передбачає можливість проведення зустрічі в режимі відеоконференції "з метою негайного припинення порушення цього Рамкового рішення". Відповідно, на зустрічі в Мінську українська сторона порушила питання порушення режиму тиші з боку ОРДЛО як ключове.

Після того як було підписано "Рамкове рішення", в ЗМІ з'явилося багато трактувань з боку різних журналістів, експертів, навіть представників влади. Звучали і звинувачення на адресу учасників переговорів від України. Тут, звичайно, окрема проблема, бо суспільство часто критично відгукується про мінський процес, оскільки йому мало відверто пояснюють. Як відомо, представник України в робочій підгрупі з питань безпеки Тристоронньої контактної групи Євген Марчук приєднався до мінському процесу вже після підписання угод, причому на волонтерських засадах. Відповідно, Марчук працює в рамках вже чинних пунктів Мінських домовленостей.

Однак навіть ці угоди російський агресор постійно порушує і не виконує. Його мета - нав'язати Україні уражену "русским миром" частину Донбасу, яку контролюватиме Кремль, і таким чином заблокувати будь-який рух у напрямку Європи або й загалом розвиток нашої країни. Тому не дивно, що останнім "Рамкове рішення" Росія також фактично заблокувала. Тільки за добу з 4 на 5 жовтня бойовики 68 разів порушили режим тиші і обстріляли українських військових.

Раніше МЗС України вже заявило, що попри досягнуті в Мінську домовленості російські окупаційні війська в порушення зазначених домовленостей протягом останньої доби продовжили обстріли ділянок, на яких заплановано розведення сил і засобів. Українською стороною було також зафіксовано непоодинокі випадки здійснення з боку незаконних збройних формувань обстрілів власних позицій з метою дискредитації ЗСУ. "З огляду на подальше порушення з боку НЗФ положень Рамкового рішення вважаємо, що за станом на 3 жовтня ц.р. передбачені Рамковим рішенням необхідні умови для розведення сил і засобів були повною мірою дотримані в районі н.п. Золоте", - йдеться в заяві МЗС. Росія вже давно діє з позиції сили, порушуючи будь-які міжнародно-правові норми. Збудувавши монолітну владу всередині країни (будь-які протести або конкуренція придушуються), нинішній кремлівський режим на чолі з Путіним намагається повернутися собі статус світового гравця, застосовуючи абсолютно всі методи. Сьогодні армія Росії присутня не тільки в Україні, а й у Сирії, вона використовує проблеми в Євросоюзі і намагається впливати на американські вибори.

Вирішувати ті чи інші питання щодо окремих країн Кремль часто намагається в обхід цих країн. Наприклад, днями запланована чергова зустріч помічника держсекретаря США Вікторії Нуланд з помічником президента Росії Владиславом Сурковим, на якій вони будуть обговорювати "українське питання". Звичайно, така ситуація вимагає від української влади максимальної відданості національним інтересам і реальним реформам у країні. Будь-яке нехтування або імітація побудови сильної держави веде до катастрофічних наслідків для країни - проблеми будуть вирішуватися нашим коштом, пишуть Іван Капсамун, Валентин Торба в статті "Як "розвантажити" лінію фронту?" в газеті "День".

Головною перепоною Кремля ось уже 25 років з часу розвалу СРСР залишається Україна, і саме її успіх як демократичної та правової держави буде знаменувати крах Російської Федерації, пише американський експерт у статті, яку наводить "Сегодня".

Від дня вторгнення Росії в Україну минуло два з половиною роки, але, здається, занадто багато публічних людей у США і Європі досі не можуть розгадати російські мотиви.

Дії Москви в Україні та в інших країнах Європи ставлять перед собою три мети.

Перша з них стосується внутрішніх справ. Чинячи свої імперіалістичні авантюри, Путін зміцнює владу. Це необхідно для збереження створеної ним системи, яку насправді потрібно або змінити, або демонтувати.

Друга мета - це Україна і всі інші пострадянські країни. Путін і його внутрішнє коло часто давали зрозуміти, що вони не вважають ці країни справді суверенними, і тому їхня територіальна цілісність, мовляв, не заслуговує на увагу і не становить цінності. Але якщо Україна, в якій Москва проголошує своє право "управляти всіма росіянами", зречеться Москви, легітимність Путіна як того, хто відновлює імперію і її статус супердержави, стане очевидно пустопорожньою.

Ідеї ​​демократичного самоврядування увійдуть в Росію тільки в разі успіху України. Тому Кремль намагається знищити український проект реформ, тим більше, що російські еліти розглядають сусідню країну як "Малоросію", яка, на їхню думку, не має права на незалежність і самоврядування без втручання Росії.

Третя мета - це європейська інтеграція. Історично вона становила найбільшу небезпеку для Росії. Але "інтеграція" методами Наполеона, Гогенцоллерна або Гітлера - це одне. А демократичне об'єднання країн в ЄС і НАТО - геть інше. І така форма інтеграції нікому не загрожує, окрім клептократичних автократів, які не можуть домогтися успіху без постійних конфліктів і імперіалістичних ігор, додає автор.

Щоб Росія і система Путіна були в безпеці, інша частина Європи має бути в небезпеці, а інтеграція повинна залишитися незавершеним, зупиненим проектом, пише член Американської ради зовнішньої політики Стівен Бланк у статті "Імперський проект Путіна може зазнати поразки на Балканах" у виданні Newsweek, яку наводить "Сегодня".

 

Источник новости: NEWSru.ua

Лента новостей

Оставить комментарий

comments powered by Disqus