Упродовж 2005-2016 рр. відбулися значні зміни в різних аспектах ідентичності громадян України, - соціолог

07.06.2016 15:00

Упродовж 2005-2016 рр. відбулися значні зміни в різних аспектах ідентичності громадян України, - соціолог

Упродовж 2005-2016 років відбулися значні зміни в різних аспектах ідентичності громадян України. Як передає УНІАН, про це на круглому столі заявив заступник генерального директора з аналітичної роботи, директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко. За його словами, про це свідчать результати соціологічних опитувань, проведених Центром Разумкова, починаючи з 2005 року.

Упродовж 2005-2016 років відбулися значні зміни в різних аспектах ідентичності громадян України. Як передає УНІАН, про це на круглому столі заявив заступник генерального директора з аналітичної роботи, директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко.

За його словами, про це свідчать результати соціологічних опитувань, проведених Центром Разумкова, починаючи з 2005 року.

Половина українців у війні на Донбасі звинувачують Росію, - опитування
Питання блокади Криму розділило українців
Для 55% українців рідною мовою є українська, - опитування

Якименко повідомив, що в рамках проекту Центру Разумкова "Ідентичність громадян України: тенденції змін, виклики та перспективи для національної єдності" 11-23 грудня 2015 року було проведено загальнонаціональне соціологічне дослідження.

За його словами, якщо попередні дослідження засвідчували перевагу локальної ідентичності над загальнонаціональною, то дослідження засвідчило, що у громадян більшості регіонів загальнонаціональна ідентичність переважає над локальною та регіональною.

"Згідно з даними останнього дослідження, порівняно з 2006 роком, частка тих, хто пов’язує себе в першу чергу з Україною, зросла на 9%, з конкретним місцем проживання та регіоном – зменшилася (відповідно на 5% та 3%)", - сказав Якименко.

За його словами, переважна більшість громадян сприймають Україну як свою Батьківщину та обрали б її такою за можливості вибору.

"За наявності можливості обирати Україну обрали б Батьківщиною 72% громадян, не обрали б - 13%. Цей показник, порівняно з 2006 роком, несуттєво змінився", - сказав Якименко.

Він зазначив, що більшість громадян пишаються своїм українським громадянством, і їх частка зросла.

"Більшість респондентів, які є громадянами України, пишаються своїм українським громадянством (68%), не пишаються - 23%. Порівняно з опитуванням 2005 року, частка тих, хто пишається українським громадянством, зросла на 12%", - сказав Якименко.

Головними підставами гордості за свою країну є її історія, досягнення у спорті, мистецтві, літературі, науці та технологіях. Особливим предметом гордості є національний характер українців, здатність боротися за свою державу і свої права.

Якименко зазначив, що українці почали пишатися своїми Збройними силами, що є цілком зрозумілим за нинішніх обставин.

Крім того, переважна більшість громадян вважають себе патріотами України, хоча в оцінках рівня патріотизму є регіональні відмінності. Серед громадян зросла підтримка державної незалежності України, переважна більшість жителів усіх регіонів пишаються або позитивно ставляться до символів і атрибутів Української держави. Понад 90% громадян засвідчують позитивне ставлення до державної української мови.

Згідно з результатами останнього дослідження, більшість громадян проявляють інтерес до політики.

"Демократія, як найбільш бажаний тип суспільного устрою, для України має підтримку більшості громадян, проте її реальний рівень оцінюється посередньо", - сказав Якименко.

Крім того, у всіх регіонах, крім Донбасу, громадяни більшою мірою позитивно ставляться до Революції Гідності.

"Однак значна частина суспільства не хотіли б бути на боці жодної зі сторін конфлікту", - додав Якименко.

За його словами, переважна більшість громадян не бачать свої регіони поза межами України і не підтримують ідею автономії.

"Між жителями різних регіонів фактично існує консенсус стосовно майбутнього статусу їх областей, що передбачає розширення прав і повноважень місцевого самоврядування", - сказав Якименко.

Разом з тим дослідження показало, що з питань, що стосуються запровадження нових підходів до інтерпретації історичного минулого, насамперед, оцінки дій комуністичного режиму, запровадження нових назв історичних подій і свят, між оцінками жителів різних регіонів України залишаються помітні відмінності. Дещо вищим є рівень несприйняття нових оцінок, передусім, на Донбасі, сході та півдні України.

Крім того, серед громадян немає визначеності щодо подальших дій з врегулювання конфлікту на сході – жоден з варіантів не користується підтримкою більшості.

Також, за словами Якименка, немає визначеності і стосовно способу співіснування України та непідконтрольної частини Донбасу.

"Наразі підтримку більшості респондентів мають ті варіанти політики стосовно територій, контрольованих "ДНР" і "ЛНР", які передбачають їх повну чи часткову ізоляцію", - повідомив Якименко.

За його словами, помітні регіональні відмінності спостерігаються в оцінках принципів ставлення в майбутньому до прихильників терористичних організацій "ДНР/ЛНР" та учасників їхніх збройних формувань.

"Загалом можна констатувати, що протягом останніх 10 років в ідентичності громадян України відбулися значні зміни", - підсумував Якименко.

Половина українців у війні на Донбасі звинувачують Росію, - опитування

Більшість українців – 48% - покладають відповідальність за конфлікт на Донбасі на Росію. Близько 70% українців не готові пробачити тим, хто воює на боці бойовиків. Про це свідчать результати опитування Центру Разумкова.

Так, більшість (48%) респондентів покладають відповідальність за конфлікт на Росію, третина респондентів (33%) – на обидві сторони, 9% – на Україну.

Половина опитаних підтримують ідею позбавлення українського громадянстваосіб, які підтримали російську агресію та сепаратистські рухи. 32% респондентів проти цього, 18% – не визначилися.

Більшість (66% і 72%) респондентів не готові "забути і пробачити" тим, хто за власною ініціативою воював проти України у збройних формуваннях "ДНР-ЛНР", та тим учасникам терористичних формувань, які брали участь у тортурах українських військових і мирного населення.

Щодо територій, контрольованих "ДНР" та "ЛНР", то половина респондентів обрали варіанти політики, які передбачають ізоляцію (повну чи часткову).

15% підтримують "м’яку реінтеграцію" цих територій (особливий статус, місцеві вибори, контакти з їх лідерами, відновлення економічних зв’язків), 6% – підтримують їх визнання як окремих держав і встановлення відносин з ними. Не змогли відповісти – чверть опитаних, 5% під- тримали б інші, не названі варіанти

Центр Разумкова здійснює дослідження ідентичності громадян України починаючи з 2005р. Наведені дані отримані у результаті опитування, проведеного 11-23 грудня 2015 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 10 071 респондент віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки – 1%.

Питання блокади Криму розділило українців

Думки учасників соціологічного дослідження розділились майже порівну між підтримкою і засудженням блокади тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим. Результати опитування оприлюднили експерти Центру Разумкова.

Так, 38% і 37% опитаних позитивно й негативно оцінюють продовольчу блокаду, 40% і 37% - енергетичну блокаду Криму.

Продовольчу блокаду Криму підтримують більшість респондентів на заході і в центрі (59% і 44%), не підтримують - на півдні (40%), сході (58%) та Донбасі (48%).

Розподіл відповідей щодо енергетичної блокади є практично таким самим: підтримують на заході (62%) і в центрі (47%), не підтримують - на півдні (40%), сході (57%) і Донбасі (49%).

На думку соціологів, такий розподіл відповідей свідчить, що використання радикальних заходів у відносинах з окупованими територіями без наявності доведеної до суспільства загальної стратегії дій держави, може стати джерелом внутрішньої напруженості.

Дослідження проведено соціологічною службою Разумкова 11-23 грудня 2015 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 10 071 респондента віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки - 1 відсоток.

Для 55% українців рідною мовою є українська, - опитування

Більшість – 55% українців вважають рідною мовою – українську, 19% - російську. За єдину державну українську виступає 51%. Такі дані містить дослідження Центру Разумкова.

Цікаво, що серед учасників АТО тих, хто вважає українською рідною більше, ніж серед не учасників. Українська мова є рідною для 73% учасників АТО, їх рідних і близьких. Російська – для 6%, обидві мови – для 19%.

Серед непричетних до АТО українську мову вважають рідною 55%, російську – 19%, обидві мови – 23%.

Українською та переважно українською вдома розмовляють 60% учасників АТО та 46% не причетних до АТО, російською – відповідно, 14% та 27%, обома мовами – по 25%. За межами свого дому українською та переважно українською спілкуються 55% учасників АТО та 43% не учасників, російською – 16% та 27%, обома мовами 29% та 28%, відповідно.

Серед учасників АТО, їх рідних і близьких, 69% висловлюються за те, щоб єдиною державною мовою була українська, а серед непричетних до АТО таких 51%. На підтримку державного статусу обох мов виступають 17% непричетних до АТО та 5% причетних.

Цікаво, що англійською на рівні, достатньому для спілкування, володіють 26% учасників АТО та 17% непричетних.

Центр Разумкова здійснює дослідження ідентичності громадян України починаючи з 2005р. Наведені дані отримані у результаті опитування, проведеного 11-23 грудня 2015 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 10 071 респондент віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки – 1%.

Раніше повідомлялося, що понад 70% українців не задоволені ситуацією в країні.

 

Источник новости: NEWSru.ua

Лента новостей

Оставить комментарий

comments powered by Disqus

Related Links

Partner Links