Human Rights Watch: "простір свободи у Криму радикально зменшився"

"За два роки (місцеві кримські - ред.) посадовці не змогли провести змістовні розслідування таких дій збройних угруповань як тортури, позасудові страти, зникнення людей, напади і побиття кримських татар, українських активістів та журналістів", - йдеться у звіті.

Російська окупаційна адмінстрація створила атмосферу страху і репресій в анексованому Криму. Про це йдеться у офіційному звіті міжнародної правозахисної організації Human Rights Watch, оприлюдненому 18 березня 2016 року.

Директор організації у справах Європи і Центральної Азії Г'ю Вільямсон зауважив, що через ізоляцію Криму Росією моніторити дотримання прав людини там важко.

"З часу початку окупації Криму російськими військами на початку 2014 року простір свободи слова, свободи об'єднань і ЗМІ у Криму радикально зменшився. За два роки (місцеві кримські - ред.) посадовці не змогли провести змістовні розслідування таких дій збройних угрупувань як тортури, позасудові страти, зникнення людей, напади і побиття кримських татар, українських активістів та журналістів", - йдеться у звіті.

Окрім того, люди, які не прийняли російське громадянство, зазнають дискримінації на півострові.

В організації нагадали, що місцева влада оголосила двох кримських татар персонами нон ґрата (певно, маються на увазі Мустафа Джемілєв та Рефат Чубаров - ред.), проводила обшуки, арешти, залякування серед кримських татар, закривала кримськотатарські видання і забороняла проводити мирні акції з таких приводів, як роковини депортації кримських татар.

Правозахисники також нагадали про ініційований "прокурором Криму" Наталією Поклонською "судовий процес" щодо заборони Меджлісу.

Також зазнають переслідування російські організації, які виступали проти анексії Криму.

Ще одним прикладом у HRW назвали справу українського кінорежисера з Криму Олега Сенцова, якого російський суд на незаконних підставах засудив до 20 років ув'язнення.

"Росія несе пряму відповідальність за зростання порушень прав людини в Криму. Міжнародні партнери Росії повинні посилити тиск на Росію з метою припинення нею порушення прав людини на півострові", - наголосив Вільямсон.

Нагадаємо, 16 березня 2014 року кримські сепаратисти за підтримки пов'язаного з оточенням Віктора Януковича місцевого криміналітету та потужного контингенту російських військових, які перед тим масово заполонили півострів, провели фейковий "референдум про самовизначення". "За приєднання Криму до Росії висловилися 95,7% виборців", - повідомив результати цього політичного шоу голова так званої лічильної комісії Михайло Малишев.

Намагаючись уникнути початку широкомасштабного сухопутного вторгнення росіян на материкову Україну, офіційний Київ тоді не наважився на військове вирішення конфлікту, зробивши ставку на політику міжнародної ізоляції та виснажливих для Кремля економічних санкцій. Такої ж позиції дотримувалися на Заході.

Згідно зі стенограмою засідання Ради національної безпеки та оборони (РНБО) України від 28 лютого 2014 року за оголошення режиму воєнного стану виступив лише виконувач обов'язків президента, тодішній голова Верховної Ради Олександр Турчинов. Рішення не було ухвалено.

У квітні 2015 року прем'єр-міністр РФ Дмитро Медведєва під час щорічного звіту свого уряду змушений був визнати, що "якщо зовнішній тиск посилюватиметься, ціни на нафту збережуться на екстремально низькому рівні надовго – нам доведеться розвиватися в іншій економічній реальності". При цьому голова російського уряду переклав відповідальність за анексію Криму на всю країну, наголосивши, що за це рішення відповідальні "ми всі: країна в цілому, уряд, парламент". Прикметно, що за ступенем відповідальності уряд та Держдума згадувалися ним після "країни в цілому".

 

Источник новости: NEWSru.ua