10 листопада. Огляд преси. Президент Трамп: що це значить для України

Президентські вибори, що відбулися 8 листопада в Сполучених Штатах, завершилися перемогою республіканського кандидата Дональда Трампа. Він стане 45-м президентом найсильнішої країни в світі. Після підрахунку голосів в 46 штатах він отримав 278 голосів виборців, а Клінтон 218. Як відомо, для перемоги необхідно мінімум 270.

Президентські вибори, що відбулися 8 листопада в Сполучених Штатах, завершилися перемогою республіканського кандидата Дональда Трампа. Він стане 45-м президентом найсильнішої країни в світі. Після підрахунку голосів в 46 штатах він отримав 278 голосів виборців, а Клінтон 218. Як відомо, для перемоги необхідно мінімум 270. Велику роль в перемозі республіканського кандидата зіграли ключові штати, такі як Флорида, Огайо і Північна Кароліна, хоча протягом місяців результати опитувань показували, що перевага там має Хілларі Клінтон.

У своєму виступі в штабі Дональд Трамп повідомив, що Хілларі Клінтон зателефонувала йому і привітала з перемогою. "Прийшов час для Америки загоїти рани розбрату. Прийшов час нам, демократам і республіканцям, об'єднатися... Я обіцяю, що буду президентом для всіх американців", - зазначив Трамп.

Поки в Штатах йшли останні години голосування, в Американському домі в Україні був організований традиційний сніданок з нагоди виборів в США. Під час сніданку посол США в Україні Марі Йованович запевнила всіх, що в перехідний період між адміністраціями і при новій адміністрації США залишатимуться потужним партнером України.

Світові лідери привітали Трампа з перемогою. Зокрема, президент Європейської Ради Дональд Туск і глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер закликали його посилити трансатлантичні відносини. Генсек НАТО Йенс Столтенберг зазначив у своєму привітанні, що "лідерство США, як і раніше, має важливе значення... Сильне НАТО - це добре для Сполучених Штатів і для Європи". У свою чергу, глава МЗС ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр зазначив, що в ЄС повинні налаштуватися на те, що американська зовнішня політика стане в найближчому майбутньому менш передбачуваною.

Привітав з перемогою Трампа і російський президент Володимир Путін, який під час виборчої кампанії в Штатах був одним з головних об'єктів обговорення і впливу. Путін висловив надію на "спільну роботу по виведенню російсько-американських відносин з кризового стану" і впевненість в тому, що "вибудовування конструктивного діалогу між Москвою і Вашингтоном... відповідає інтересам народів обох країн і всього світового співтовариства".

Президент Петро Порошенко також привітав з перемогою Дональда Трампа і висловив надію з приводу продовження підтримки США в двох важливих сферах - в боротьбі українців проти російської агресії, за свободу і незалежність, відновлення суверенітету і територіальної цілісності, а також в сприяння в реалізації масштабних реформ в різних сферах, починаючи з боротьби з корупцією, реформ енергетичного сектора і забезпечення верховенства права...

Однак питання, чи мала українська влада план дій на випадок перемоги Трампа, поки залишається відкритим. Буквально напередодні голосування Порошенко заявив, що "розраховує на відповідальний вибір американського народу". Показово і те, що з Петром Порошенко Трамп так і не зустрівся під час візиту українського президента в США. Зате з Порошенком зустрілася Хілларі Клінтон.

Зрозуміло, що для нас важливо те, яку політику Трамп буде проводити щодо України. І тут важливо згадати деякі його цитати: "США підтримували Україну, але швидше за словами, а не справами. Наш президент недостатньо сильний, і він не робить для України того, що повинен. Ми називаємо це балаканиною. Частиною проблеми, яку Україна має з США, є те, що Путін не поважає нашого президента". Іншим разом він зауважив: "Ми боремося за Україну, але за неї не бореться більше ніхто, крім самої України, звичайно, і це не здається мені чесним і не здається мені логічним". Про це пише Микола Сірук в статті "Чи стане Трамп ефективним лідером світу?" в газеті "День".

Офіційно новий господар Білого дому вступить на посаду 20 січня. До цього буде проходити "перезмінка" команд. Вже точно відомо, що віце президента США Джо Байдена, давнього друга України, замінить Майкл Пенс - 57-річний губернатор Індіани. Пенси по праву можна назвати такою собі "темною конячкою" в команді Трампа. Він - затятий противник абортів (за його губернаторства посилили за це відповідальність). Також свого часу він голосував за вторгнення в Ірак і намагався заборонити в'їзд в Індіану сирійських біженців. У той же час в питаннях вільної торгівлі їхні погляди з Трампом кардинально різні, як і по ряду інших важливих тем. Тому, можна припустити, що система ваг і противаг буде зберігатися не тільки в Конгресі, але і в Білому Домі.

У питаннях зовнішньої політики важливо, хто стане держсекретарем і замінить Джона Керрі. До сих пір це залишається загадкою - у Трампа ще не визначилися з кандидатом. Багато в чому, від нього буде залежати формування порядку денного позиції Штатів по відношенню до інших країн.

"Є так званий" short list "кандидатів, в якому фігурують Ньют Гінгріч (колишній глава Палати Представників Конгресу США - Авт.), Сенатор Боб Коркер - глава комітету Сенату у закордонних справах і для України, очевидно, це хороша новина (Коркер засуджував заяви Трампа про зближення з Росією - Авт.). Він підтримував і навіть соініцііровал відповідне законодавство підтримки України і просував його, щоб воно було прийнято. Ньют Гінгріч також за великим рахунком розуміє важливість підтримки України. Також називають кількох інших кандидатів, які, скажімо, підтримують (не можу сказати, що мають проукраїнську позицію) і розуміють ризики, яка несе російська агресія ", - сказала директор Інституту світової політики Олена Гетьманчук.

Вона зазначила, що є багато питань щодо кандидатів в безпековий блок. Плюс, потрібно враховувати вирішальну роль Конгресу в питаннях зовнішньої політики. Адже одночасно з виборами президента США американці переобирали в повному складі Палати представників і третину членів Сенату: "республіканці" отримали 51 місце з 100 у Верхній палаті - Сенаті, у демократів - 47. До того ж "республіканці" зберігають контроль над Палатою представників і зможуть сформувати уряд.

Але чого ж Україні насправді чекати від емоційного і непередбачуваного "республіканця"? З перемогою його вже привітав президент України Петро Порошенко і запросив відвідати Україну (враховуючи, що під час візиту Порошенко в Штати Трамп відмовився з ним зустрітися, що в Києві пояснили безладом у виборчому штабі республіканця). До речі випередив його в цьому екс-президент Грузії Міхеїл Саакашвілі.

Відкритим залишається питання, чи стане Адміністрація Трампа проводити більш жорстку політику по відношенню до Росії і збільшить допомогу Україні, в тому числі і військову? Адже "республіканці" завжди виступали за надання Україні летального зброї. "Ви знаєте, важко сказати, тому що зараз я думаю, багато американців в істеблішменті також переживають певний шок від результатів. Зараз вони будуть сфокусовані на своїх внутрішніх проблемах. Нам зараз потрібно показати виконання поставлених перед нами завдань. Наприклад, довгоочікуване відновлення роботи Комісії стратегічного партнерства. Далі нам потрібна двостороннє безпекове угоду, яке у США є наприклад з Японією", - сказала глава комітету ВР з питань закордонних справ Ганна Гопко.

А ось в штабі програла Хілларі Клінтон вважають, що для України настали смутні часи. "Найбільший невдаха в світі сьогодні - Україна. Ваша єдина надія - це проведення серйозних реформ і збереження підтримки Євросоюзу", - написав у своєму Twitter колишній посол США в Росії Майкл Макфол.

Так вважає і екс-посол США в Україні Стівен Пайфер, який близький до табору "демократів". Підливають масла у вогонь і заяви політиків про те, що радники штабу Дональда Трампа не забудуть явно однобокі висловлювання деяких українських можновладців.

Втім, експерти попереджають, що, незважаючи на публічну передвиборну риторику Трампа, після однієї-двох зустрічей з Володимиром Путіним все може різко змінитися, і Трамп, як свого часу і Буш-молодший, перетвориться на ворога Росії , пише Христина Зеленюк у статті "Що значить Трамп для України: непередбачуваний і наївний може стати ворогом Путіна" в газеті "Сегодня".

Новина про те, що новим американським президентом стане Дональд Трамп, виявилася розчаруванням для багатьох українців і тих, хто здатний оцінити ситуацію через українську призму. Однак є як мінімум кілька причин не панікувати через те, що президентом Сполучених Штатів став чоловік, який обіцяє налагодити відносини Вашингтона з Росією і урізати допомогу союзникам по НАТО.

Американська політична система все ж сильно відрізняється від вітчизняної, і тому порівняння з Януковичем не мають сенсу, навіть якби Трамп і спробував діяти за сценарієм свого побіжного українського колеги. Багато ініціатив нового президента зажадають схвалення Конгресу або можуть бути заблоковані в судовому порядку, а ці гілки влади в США по-справжньому незалежні. Навіть більшість республіканців в законодавчому органі не гарантує підтримки починань Трампа - серед його однопартійців, відносини з багатьма з яких він зіпсував під час виборчих перегонів, опір може виявитися навіть більшим, ніж в стані демократів. Умовна "захист від дурня" американської політичної системи здатна пережувати навіть Януковича, а Трамп все ж далеко не Янукович.

Не варто перебільшувати і ексцентричність майбутнього глави Білого дому. Між вигуками гасел, які допомагають мобілізувати втомлених від істеблішменту американців, і реальної незалежністю від істеблішменту лежить величезна прірва. Не потрібно ілюзій: Трамп настільки ж цинічний і інкорпорований в "систему", як і Хілларі Клінтон, яку зазвичай звинувачували в цьому, в той час як її суперникові вдалося представити себе "протестним" кандидатом. Вдалося, незважаючи на очевидні докази того, що він частина тієї еліти, проти якої оголосив хрестовий похід. Тому логіка прийняття рішень нового президента не може бути по-справжньому революційною - очевидний плюс в ситуації, коли анонсована Трампом революція в міжнародних відносинах не обіцяла б українцям нічого хорошого.

Зрештою, не варто забувати про те, що багато речей, сказані Трампом під час виборчої кампанії, прозвучали виключно завдяки повному незнання теми, на яку він висловлювався. Цілком можливо, ознайомившись ближче з реаліями російської агресії в Донбасі, а також з роллю України для геополітичної стабільності регіону, Трамп змінить свій підхід. Щось подібне дуже швидко відбулося з Борисом Джонсоном - новим міністром закордонних справ Великобританії, які прийшли до влади на хвилі так само популістською, як і виборчі перегони Трампа, кампанії за Brexit. Ще недавно британський політик закликав налагодити відносини з Москвою, а тепер передрікає їй роль ізгоя на міжнародній арені.

Проте говорити про те, що нічого не зміниться, так само нерозумно, як і готуватися до вселенської катастрофи. Той же Джонсон ще до початку кампанії за Brexit виступав проти виходу Великобританії зі складу ЄС, але, коли трапився шанс скористатися популярною у протестного електорату ідеєю для набору політичних очок, не зміг його упустити. Тепер Джонсон - один з архітекторів майбутнього Brexit, незважаючи на всі негативні наслідки для економіки і соціальної сфери Великобританії, які міністр чудово усвідомлює. І зміна його настроїв на користь України не змінює того факту, що політик залишається заручником своєї головної обіцянки - вивести країну зі складу ЄС, що, безсумнівно, вдарить по європейській єдності і підтримки європейцями Києва.

Так само і Трамп, незважаючи на всі шанси бути прагматичним політиком, не зможе повністю відмовитися від своїх передвиборних обіцянок, серед яких ізоляціонізм в міжнародних відносинах та міжнародній торгівлі. Причому розуміючи всі негативні наслідки, Трамп не зможе не робити кроків, які виявляться негативними для нашої країни, навіть якщо спочатку вони не спрямовані проти України, а лише є його відповідями на виклики XXI століття, так сподобалися виборцям своєю простотою.

Тому що проблема насправді не в Трампа, а в тих людях, які його обрали. У людях, для яких світ простий і одномірний, а всі досягнення демократії і вільного ринку сприймаються як щось само собою зрозуміле - те, що неможливо втратити. При цьому вони бачать тільки проблеми свого суспільства, а не його досягнення і кортить якомога швидше знайти винних. Золотий час для популістів, безапеляційно звинувачують у всьому мігрантів, істеблішмент або корупцію. Ці виборці прагнуть не поліпшувати існуючу систему, а її перекидати, віддаючи владу тим людям, які обіцяють це зробити. Це відбувається всюди: в США, Великобританії, Польщі, Австрії, Угорщини. У всіх країнах західного світу, який втомився від свого благополуччя і вирішив, що гірше бути вже не може.

Проблема в тому, що дії Трампа, Джонсона і їм подібних вже скоро покажуть, що може бути набагато гірше. Але запущений ними механізм пошуку простих рішень для складних питань цілком можливо призведе до того, що їм на зміну прийдуть ще більш радикальні "противники істеблішменту" - і їх рішення будуть ще простіше, а наслідки ще гірше як для їх власних країн, так і для всього решти світу. Трамп сам по собі - не хвороба американського суспільства, він її симптом. Цілком ймовірно, що одужання прийде швидко, і вже через чотири роки ті ж американці усвідомлюють безвихідність протесту заради протесту. Але поки українцям варто підготуватися до того, що розраховувати доведеться перш за все на свої власні сили, пише Олександр Голубов у статті "Трамп як передчуття. Чому перемога республіканця є симптомом, а не самою хворобою" у виданні "Фокус".

 

Источник новости: NEWSru.ua