InoPressa. Чому збирається міні-саміт стосовно України на найвищому рівні

Меркель демонструє обережність: "не слід чекати дива" від зустрічі з Путіним у Берліні ні щодо України, ні щодо Сирії. Порошенко поділяє цей песимізм з приводу саміту, пишуть ЗМІ. Як вважає екс-посол США в Україні, Путін просто сподівається відновити свою легітимність у Західній Європі, попри нещодавні агресивні дії в Україні та Сирії.

Меркель демонструє обережність: "не слід чекати дива" від зустрічі з Путіним у Берліні ні щодо України, ні щодо Сирії. Але всі учасники "нормандської четвірки" дуже зацікавлені в переговорах, пишуть ЗМІ: Порошенко хоче повернути український конфлікт, який затьмарила війна в Сирії, на авансцену; Меркель і Олланд сподіваються приїхати на саміт ЄС в Брюсселі не з порожніми руками; а Путін бажає будь-що-будь уникнути нових покарань за свої дії.

"У середу канцлер Німеччини Ангела Меркель проведе російсько-український саміт у Берліні. До неї приєднаються президент Франції Франсуа Олланд, президент України Петро Порошенко і російський президент Володимир Путін у спробі відновити загальмовані мирні переговори між українським урядом і проросійськими сепаратистами на сході країни", - пише The Christian Science Monitor.

Зустріч повинна пройти в період підвищеної напруженості у відносинах Росії і Заходу через конфлікти в Україні та Сирії. Теоретично, на саміті планується повернути дієздатність Мінським домовленостям 2015 року, йдеться в статті.

Колишній посол США в Україні Джон Гербст сказав виданню, що сторони, які підписали Мінські угоди, спочатку вказували: ще одна зустріч відбудеться лише тоді, коли Порошенку і Путіну "буде що запропонувати". Але Гербст підкреслює: "Позиції обох сторін значною мірою непохитні".

Екс-посол каже, що, приїхавши до Берліна, Путін просто сподівається відновити свою легітимність у Західній Європі, попри нещодавні агресивні дії в Україні та Сирії.

Порошенко поділяє цей песимізм з приводу саміту.

Щоб покласти край конфлікту, міркує Гербст, Україна повинна дати Росії можливість "врятувати обличчя". Україні доведеться допустити до влади на сході країни людей, які будуть хоча б деякою мірою дружньо ставитися до Москви. "Я вважаю, що Україна могла б погодитися на щось у цьому роді, але вимагати в обмін припинити війну і повернути контроль Україні над її власним кордоном", - зазначив Гербст.

"Зустріч у Берліні повинна пройти за день до саміту ЄС в Брюсселі, на якому будуть обговорюватися відносини з Росією", в тому числі продовження санкцій, додає кореспондент.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель не чекає дуже багато чого від зустрічі з президентом Путіним ні щодо України, ні щодо Сирії, пише оглядач швейцарської Neue Zuercher Zeitung.

Рік тому Меркель, Олланд, Путін і Порошенко вже розширювали тимчасові рамки Мінських домовленостей. Проте в центральних питаннях - повернення Києву контролю над кордоном між сепаратистськими територіями Донбасу і Росією (державним кордоном України - ред.), проведення місцевих виборів і децентралізація України - відтоді жодного прогресу не відзначено.

Спостерігачі від ОБСЄ повідомляють про постійні перешкоди для роботи і порушення при відведенні важкого озброєння.

На тлі подій на Близькому Сході Росія відчуває себе в сильнішій позиції. А рішення про розірвання угоди про знищення збройового плутонію і розміщення ракет "Іскандер" у Калінінградській області прийняті в розрахунку на конфронтацію, пише автор, роблячи висновок: "У Москви немає причин раптом ставати поступливою у питанні України".

"Меркель закликала не спокушатися, сказавши, що "не слід чекати дива" від зустрічі в так званому нормандському форматі, повідомляє кореспондент The Financial Times. Вона дала зрозуміти, що на переговорах у Берліні, поряд з українським конфліктом, буде порушено тему Сирії", - йдеться в статті.

"Росія і Україна звинувачують одна одну у відсутності прогресу за Мінськими угодами. Україна не змогла ухвалити конституційні зміни, які дали б певну ступінь автономії її східним регіонам. Це дало Москві привід не виводити своїх сил з регіону і не повертати контролю над кордоном Києву, як вона зобов'язана зробити згідно з "Мінськом", - йдеться в статті.

"Міні-саміт у Берліні вписується в загальну ситуацію загрузання в болоті як з українського, так і з сирійського досьє", - вважає журналістка Le Temps Наталі Версьє.

"Проте дуже цікаво, як цей міні-саміт був приведений у готовність за такий короткий термін і на такому рівні, - сказав виданню Йорг Форбріг, європейський політолог, експерт з питань Росії в аналітичному центрі Німецького фонду Маршалла. - Я бачу тому два пояснення: саміт лідерів ЄС у п'ятницю, який багато в чому присвячений Росії, і загроза нових санкцій Євросоюзу щодо Москви ".

Міністри закордонних справ ЄС у понеділок у Брюсселі не дійшли згоди з приводу запровадження нових санкцій, однак "просанкційна динаміка знову набирає хід", вказує Форбінг.

"З погляду німецьких спостерігачів, кожен з чотирьох керівників, які зберуться в середу ввечері в Берліні, зацікавлений в тому, щоб ця зустріч відбулася. Петро Порошенко хоче повернути український конфлікт, який затьмарила війна в Сирії, на авансцену; Ангела Меркель і Франсуа Олланд сподіваються, що прибудуть на саміт Євросоюзу в п'ятницю в Брюссель не з порожніми руками, а Володимир Путін прагне за будь-яку ціну уникнути нових санкцій. Європейці, серед іншого, роздумують про відключення Росії від міжнародної міжбанківської системи SWIFT і про обмеження імпорту нафтопродуктів", - повідомляє Le Temps.

"Для Путіна йдеться передусім про те, щоб виграти час, - вважає Форбріг. - Якщо 28 членів ЄС не дійдуть згоди щодо списку нових антиросійських санкцій, вони не зроблять цього ще досить довго - через американські вибори, а також вибори у Франції, в Нідерландах і Німеччині в наступному році. Тому Росія подає сигнали, що вона готова зрушити з місця, у вигляді нового режиму припинення вогню в Алеппо, а також згоди брати участь в дискусіях в форматі четвірки в Берліні".

Вперше після анексії Криму президент Росії зустрінеться з канцлером Німеччини в Берліні, пише Die Welt.

Путін ставиться до Меркель "більш серйозно, ніж до інших європейських політиків - можливо, навіть серйозніше, ніж до американського президента, якого він раз у раз принижує на Близькому Сході", зазначають автори статті Робін Александер і Юлія Смирнова.

Поки Путін перебуває в Берліні, бомбардування Алеппо буде, як очікується, припинено. "Можливо, це було умовою Меркель: вона не стане тиснути руку Путіну, поки його ВКС скидають протибункерні бомби на житлові квартали і бочкові бомби на мирне населення", - зауважують журналісти.

"Рішення Меркель прийняти у себе Путіна, що веде війну, і піддати відносини з ним тесту на стійкість до стресів має внутрішньо- і зовнішньополітичні причини, - йдеться далі. - Путін спочатку збирався в Париж: у французькій столиці було заплановано його помпезну появу на відкритті російського православного собору. Однак після того, як Росія наклала в Радбезі ООН вето на французький варіант резолюції щодо Сирії, президент Олланд визнав всю цю метушню з візитом Путіна недоречною. Та ще й спровокував шефа Кремля, публічно назвавши бомбардування Алеппо воєнним злочином, відповідальних за яке слід судити в Гаазі. Путін скасував візит до Парижа".

"Запрошення до Берліна не слід розцінювати як камінь у город французів. Навпаки, Меркель і Олланд проводять узгоджену політику щодо Росії", - повідомляє видання.

У середу мова знову піде про реалізацію Мінських угод в Україні, йдеться далі. Основна боротьба йде навколо того, в якій послідовності повинні виконуватися пункти домовленостей. Для Києва пріоритетом є стабільний режим перемир'я і контроль над російсько-українським кордоном, що передбачає виведення іноземного військового контингенту і важких озброєнь.

"Для Росії ситуація з безпекою стає ефективним засобом тиску на Україну, яку Москва хоче схилити до зміни Конституції. На думку Путіна, процеси повинні йти паралельно: і реалізовуватися пункти з безпеки, і вживатися політичні кроки", - зазначається у виданні. Йдеться про закон про амністію для бойовиків-сепаратистів і "особливий статус" Донбасу.

"Недовіри і суперечностей нагромадилося так багато, що виходу з глухого кута не передбачається", - констатують автори.

Днями з'явилася інформація, що в оточенні Меркель думають про запровадження нових санкцій стосовно РФ через дії Росії в Сирії. Радник канцлера Німеччини з питань зовнішньої політики Крістоф Хойсген, архітектор політики стримування Росії після анексії Криму, вважає, що слід дати чітку відповідь на воєнні злочини російської сторони в Сирії.

Однак за підсумками засідання коаліційного комітету як голова СДПН Зігмар Габріель і його колега по ХСС Хорст Зеехофер, так і сама канцлер дійшли висновку, що санкції були б неправильною відповіддю, йдеться в статті.

Також на цю тему:

Глава німецьких "Зелених": "Путін спирається на насильство" (Mannheimer Morgen)

Нехай Меркель не дасть себе обдурити (Tagesspiegel)

Переклад Inopressa.ru

 

Источник новости: NEWSru.ua