Академія наук: на пошук першої роботи українські випускники витрачають 5 місяців

Українські випускники витрачають в середньому 4,9 місяця на пошук першої стабільної роботи, при цьому чоловіки знаходять роботу майже вдвічі швидше - 3,6 місяця проти 6,6 місяця у жінок. Такі результати представленого в Києві дослідження, яке провів Український центр соціальних реформ спільно з Інститутом демографії та соціальних досліджень НАН України.

Українські випускники витрачають в середньому 4,9 місяця на пошук першої стабільної роботи, при цьому чоловіки знаходять роботу майже вдвічі швидше - 3,6 місяця проти 6,6 місяця у жінок. Такі результати представленого в Києві дослідження, яке провів Український центр соціальних реформ спільно з Інститутом демографії та соціальних досліджень НАН України за підтримки Міжнародної організації праці (МОП), передає УНІАН.

"Економічна криза 2008 року змусила молодь України зіткнутися з безліччю проблем на ринку праці, зокрема зростання безробіття, низькокваліфіковані робочі місця для тих, хто міг би виконувати більш кваліфіковану працю, а також довший і соціально незахищений перехід від навчання до роботи", - повідомив координатор Системи ООН в Україні Ніл Вокер, представляючи результати вищезгаданого дослідження.

Як зазначив старший фахівець з питань зайнятості Субрегіонального бюро МОП Маурісіо Дірксенкс, в Україні доволі гарний показник зайнятості серед молоді - 51,7% в 2015 році за середнього рівня зайнятості населення у минулому році 56,7%.

"Проте залишається відкритим питання, чи задовольняє їхні бажання і навички, які вони отримали, та робота, яку вони знаходять?" - сказав Дірксенкс.

Як вказується в дослідженні, зарплата молодих працівників більш ніж на 30% нижча від рівня середньої зарплати в країні. При цьому наголошується, що люди із середньою освітою на своїй першій роботі отримують більше, ніж працівники з вищою освітою. Водночас люди з середньою освітою витрачають на працевлаштування більше часу, ніж ті, хто має вищу освіту. Через низький рівень оплати праці майже третина працюючої молоді хотіла б змінити роботу.

Серед основних ризиків у сфері зайнятості для молоді експерти назвали неоплачувані години роботи, високий рівень неофіційної зайнятості (більше половини молоді працює неофіційно), а також те, що близько третини молодих працівників занадто освічені для їхніх нинішніх робочих обов'язків.

Також вказується, що часто роботодавці порушують права молодих працівників, не надаючи їм навчальної відпустки.

За результатами дослідження запропоновано рекомендації щодо поліпшення ситуації у сфері зайнятості молоді в Україні. Так, експерти рекомендують посилити зв`язок навчальних закладів і бізнесу з метою організації стажувань, реальної навчальної практики, укладання договорів з вишами про працевлаштування випускників на перше робоче місце.

Також пропонується залучати бізнес до формування навчальних програм та організації навчального процесу, аби учні оволодівали необхідними для майбутньої роботи знаннями.

Експерти відзначили надзвичайно низьку частку серед молоді підприємців.

Зокрема, власну справа у віці 15-25 років відкривають лише 2,5%. У зв'язку з цим запропоновано посилити інформаційну підтримку молоді, яка бажає почати підприємницьку діяльність, а також виділяти додаткові кошти на відкриття бізнесу за рахунок бюджету Фонду соціального страхування на випадок безробіття.

У серпні цього року в.о. голови Державної служби зайнятості Валерій Ярошенко повідомляв про 25%-ве безробіття серед молодих громадян України (16-25 років), наголошуючи при цьому, що це є загальноєвропейською тенденцією.

Нагадаємо, за даними ООН, загальний рівень безробіття серед усіх вікових та соціальних категорій населення окупованих Росією українських суверенних територіях досягає 50%, тоді як президент Петро Порошенко заявляє про 80%.

 

Источник новости: NEWSru.ua